На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

ххі

Котя Херсонський, 20.04.2016 року



Ми не трава, не вода, навіть не глина.

Ми щось пластичне, цупке, невловиме,

Ніж у польоті, політ над рікою оси,

Ріст серед поля, в якому не можна рости,

Зміна стихійна, що змінює інші зміни.

Ми серед стебел на тонкій межі краплини

Часу, що скрапує в річку всесвітнього плину.

Ми серед вітру, в порожній прозорій красі.

Вітер неси нас щосили, неси нас неси,

В небо античних пісків і солоних припливів.

Ми нетутешні, без сталої мови і форми.

Ми діалектика спирту і хлороформу:

В кожного армії символів і голосів,

В кожного власні приголосні і голосні,

там де в одного збочення, в решти - норма.

Ми не чекаємо схвалень чи інших знаків,

Вся ця суспільна мораль вже давно до сраки.

Ми Одісеї, що мчать на своїх човнах

Через нестримні потоки по морю гівна

Берег побачити втраченої Ітаки.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Kрабаt , Максим , Гаврилишин Наталія , Mr. Grey , SinusoЇda , Воды Стикс . 172
( написати коментар )
Mr. Grey
2016-04-21 16:06:32

кода гидка

(відповісти)
( написати коментар )