На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Щось підступає

Котя Херсонський, 26.04.2016 року



щось підступає та це вже давно не печаль

вмоститься спогад на плечі неначе пір'їна

і незбагненна природа в мені і в речах

виштовхне тіло десь поряд з метро КПІ на

темну студентську алею де хтось і колись

ліз в рукави і під светри і в мокрі гортані

клав поцілунки неначе шматочки золи

їхав останнім метро у вагоні останнім

наче й не місто тут ходять між трав їжаки

сосни вздовж траси товсті набубнявілі струни

ми тут ходили і ми годували з руки

місто і час і їх спільне холодне відлуння

світяться вікна тутешні гуртожитки не

сплять і не сплять важкі опівнічні комахи

я по бруківці між соснами з пляшкою каберне

щось бурмочу суперечливе етиці нікомаховій

все це триватиме буде блукання і ніч

буде летіти на захід неначе уперше

і тишина розкладатиметься в тишині

лишаться образи пам'яті з ними легше

Читати коментарі (4)
Рейтинг Оцінили Переглянули
11 Максим , Гаврилишин Наталія , SinusoЇda , Настя Марчук , Kрабаt , Пілігрим , Юра , VAVILON , InvictuS , Litana , tsasis. 196
( написати коментар )
Юра
2016-04-26 16:43:35

Суперечливе враження...

Але скорше "так", аніж "ні"...

Детальний переконують!..

(відповісти)
Пілігрим
2016-04-26 23:35:11

так, так, так! і жодних суперечностей)

(відповісти)
Максим
2016-04-27 09:39:18

Потішили - дякую Вам

(відповісти)
( написати коментар )