На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Вуличне

Надія Пішаківська, 02.06.2016 року



я не знаю, навіщо усі ці скрипки і гобої,

флейти, віолончелі і скрегіт сухих кастаньєт,

я могла би на рівні гіпотези бути з тобою,

тільки сил, або дихання й серцебиття не стає

не стає — зупиняється час, велетенський годинник

вже відміряв всі наші «ніколи», «мабуть» і «колись»,

і я знаю — не ти написав на стіні те єдине,

що мене зупиняє завжди — «ну, будь ласка, вернись»

що мене розвертає цілком протилежно й раптово,

що мене убиває повільно між чорних дерев

від твоєї ненависті — аж до моєї любови

тільки крок. і як завше — завдовжки з тире

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
9 Гаврилишин Наталія , Максим , Катерина Ляшевська , Артур Томський , Яна Лілл , Роман Миронов , Глід , Пілігрим , любава. 276
( написати коментар )
Артур Томський
2016-06-02 11:33:20

конечно, можно было попридираться к тексту, но не буду ибо классно 

(відповісти)
Надія Пішаківська
2016-06-02 14:40:08

текст и правда сырой - придирайтесь, мне ж только на пользу

(відповісти)
( написати коментар )