На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Моряк із Марселя

Mr. Grey, 22.06.2016 року



Після феєричного виступу танцівниць канкану у знаменитому паризькому кабаре "Crazy Horse" Франсуа вийшов на вулицю, витяг пачку цигарок «Gauloises» і смачно затягся. Нічне повітря було свіже і прохолодне, вулиці порожні і тихі, а вдалині виднівся освітлений силует la Tour Eiffel.

Зненацька із-за рогу будинку з’явилась компанія захмелілих чоловіків, які щось голосно обговорювали і час від часу гомерично реготали. Франсуа відступив у затінок біля входу в "Crazy Horse". Коли чоловіки проходили повз нього, в одному із них Франсуа начебто зауважив схожість зі своїм давнім – ну, скажімо так, не те щоб і знайомим, але й не те щоб і незнайомим – коротше, кимсь зі свого, так би мовити, минулого життя.

«Невже це справді він? Тут, у Парижі, за тридев’ять земель від місця, де приніс стільки зла Франсуа? З іншої сторони, кажуть, у кожної людини на земній кулі є щонайменше один двійник...» - все-таки засумнівався Франсуа і, аби відкинути чи підтвердити свої здогади, помалу рушив за компанією. Десь на півдорозі до них він витяг ще одну цигарку із пачки, прискорив кроки і, наздоганяючи молодиків, неголосно промовив позаду:

- Ребята, прикурить не найдется?..

Ті здивовано обернулись до нього:

- О, земляк, что ли?..

- Да нет! – протягло, з навмисним акцентом відповів Франсуа, - моряк. Из Марселя. Захаживал в порты по всему миру ну и, как в известном выражении, чуть ли не в каждом имел любовницу. А в постели быстро учишся языкам… - усміхнувся Франсуа.

- Ну, понятно! – знову реготнули чоловіки. Один із них («Саме той, що мені й потрібен» - відзначив подумки Франсуа) витяг запальничку і, клацнувши нею, підніс вогонь до цигарки, затиснутої в губах Франсуа.

Припалюючи, Франсуа пильно глянув в обличчя власника запальнички, і упізнавши бородавку під оком і шрам на підборідді, впевнився у своїх підозрах – так, це був саме той, хто тоді ледь не розлучив його із коханою дівчиною.

- Не узнал меня? – глибоко затягшись і випускаючи дим цівкою над головою супернику, запитав Франсуа. Той здивовано глипнув на нього, тінь здогаду майнула в його очах і вже наступної миті він сягнув рукою у кишеню. Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу. Потужний і несподіваний удар збив того з ніг і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.

- Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа ухилився від удару і втопив кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив кулаком у ніс. Кров заструменіла на футболку з написом "Россия", і за мить друг давнього кривдника Франсуа теж розлігся поряд із попереднім.

Третій, зрозумівши, що зараз і йому може бути непереливки, вирішив не зв'язуватись із несподіваним забіякою і чимдуж кинувся тікати. Франсуа побіг за ним широкими кроками, потужно відштовхуючись ногами від землі і наче злітаючи над нею. Той, відчуваючи подих переслідувача за спиною, озирнувся і, вжахнувшись викривленого люттю обличчя Франсуа, спіткнувся на рівному місці і впав навколішки. Франсуа на льоту ударив його у потилицю, і той розпластався долілиць, обіймаючи теплу паризьку бруківку, наче випадкову коханку.

Франсуа, зупинившись, просканував поглядом навколишній пейзаж. Жодного запізнілого перехожого чи навіть підозрілої тіні у затінку дерев, жодного автомобіля, що проїжджав би повз, і навіть жодне вікно не засвітилося у прилеглих будинках. «Чудово, просто чудово!» - зрадів Франсуа і швидким кроком повернувся у кабаре.

Катрін сиділа за столиком і в захваті спостерігала за новим виступом танцівниць.

- Où avez-vous été si longtemps?.. – запитала вона розсіяно.

- Brûlée un couple de cigarettes, de respirer l'air de la nuit…- почав пояснювати Франсуа, але, зауваживши, що вона його майже не слухає, притулився губами до вуха Катрін, в якому блиснула сережка з діамантом, та інтимно прошепотів:

- Je t'aime, mon amour...

Катрін обернулась і, звабливо усміхнувшись, відповіла:

- Je t'aime trop, cher ami...

- Catherine, est-il pas temps nous rentrons chez nous?.. – запитав Франсуа, промовисто дивлячись в очі Катрін.

Катрін, зрозумівши натяк, знову грайливо позирнула на нього, і її обличчя набуло дивного виразу, в якому можна було вгадати і звабу, і хіть, і ще якісь досі не розшифровані Франсуа емоції.

Катрін любила і вміла кохатися, а Франсуа подобалося дивитися, як її струнке юне тіло вигинається і корчиться під ним, час від часу здригаючись у хвилях оргазму. Вона була саме такою, яку він шукав усе своє життя: ефектною красивою дівчиною модельної зовнішності, розумною і веселою, запальною і пристрасною - коротше, ідеальною коханкою і в перспективі не менш ідеальною дружиною, але деякі моменти все ще стримували Франсуа від пропозиції руки і серця.

- Eh bien, si vous le voulez vraiment... - закопилила губки Катрін, з готовністю піднімаючись і знімаючи з бильця крісла клатч.

- Oui, vraiment... - в тон підіграв їй Франсуа, витяг з кишені гаманця і підставив під денце склянки з недопитим ромом крупну купюру.

- Garçon! - покликав офіціанта Франсуа і показав на купюру.

Катрін взяла його під руку і ніхто з нічних відвідувачів навіть не помітив, як вони разом покинули яскраве кабаре.

Надворі вже почало світати. Увагу Катрін привернув невеличкий натовп перехожих, котрі збиралися біля поліцейської машини і карети швидкої допомоги на розі вулиці.

- Je me demande ce qui est arrivé?.. - запитала вона Франсуа.

- Je ne sais pas... Probablement prochain combat fans britanniques et russes?.. - пожартував Франсуа, відчиняючи їй дверцята білого "Peugeot" з відкритим верхом.

Катрін усміхнулась і, вдячно кивнувши, примостилася на передньому сидінні, високо піднявши поділ вечірньої сукні, при цьому наче б то ненавмисно оголивши високі і стрункі ніжки. Франсуа замилувано поглянув на них, перш ніж зачинити дверцята, і, швидко обійшовши кабріолет, сів за кермо автомобіля, вставив ключ запалювання і натиснув на газ.

"Peugeot" різко рвонув з місця і помчав вузькими паризькими вуличками. Франсуа крутив ручку налаштування радіоприймача, аж доки в салоні не зазвучав голос Джо Дасена, який співав про своє нерозділене кохання, яке врешті-решт і згубило його:

- Et si tu n'existais pas

Dis-moi pourquoi j'existerais

Pour traîner dans un monde sans toi

Sans espoir et sans regrets.

В унісон зі словами пісні звучали і думки Франсуа: "Я тебе знайшов і ніколи, чуєш, нікому і нізащо не віддам, хоч би хто він був і хоч би що для цього треба було б мені зробити..."

Білий кабріолет вихопився за межі Парижа і помчав у напрямку Марселя, де на Франсуа і Катрін чекала каюта першого класу на білосніжному круїзному лайнері і навколосвітня захоплива подорож. Це була нагорода за успішно проведену операцію зі знешкодження банди міжнародних злочинців, які під виглядом туристів гастролювали по усій Європі.

17.06.2016

* Сюжет і персонажі оповідання вигадані, будь-які збіги з реальними подіями чи людьми є випадковими і надуманими.

** Цитати із пісні Джо Дасена "Якщо би не було тебе" (Joe Dassin "Et Si Tu N'Existais Pas" - https://www.youtube.com/watch?v=y6cwsgakCwY)

Читати коментарі (6)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Юрій Шеляженко , Люда Сотник , тиха вода , Настя Марчук , Лариса Пугачук. 333
( написати коментар )
Люда Сотник
2016-06-23 21:52:39

я подивилась фільм;)напишіть сценарій... от тільки знову героїня модельної зовнішності... ох, чоловіки;)))))

(відповісти)
Mr. Grey
2016-06-24 09:38:56

та я й сам відчуваю, що пора вже переходити до великих форм)

ой, а яких же іще? всі ми прагнемо мати досконалих партнерів, хоч самі, можливо, і не настільки досконалі, як хотілося б)

Дякую, Людо!

(відповісти)
Mr. Grey
2016-11-28 16:57:17

здається, Кокотюха казав, що кожен текст варто перевірити, чи можна по ньому зняти фільм (звісно, мав на увазі романи)

(відповісти)
(стертий коментар)
Mr. Grey
2016-06-24 09:39:19

Мерсі, Сашо!

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-01-17 20:05:44

Три моменти хотіла зауважити, але вчасно побачила, що на ПМ Ви вже змінили їх - думки сходяться))

Залишилось одне, що мені трішки не пішло чомусь - "наче випадкову коханку".

Це вже вчетверте читала))

 

(відповісти)
Mr. Grey
2017-01-18 10:33:03

гра слів - він упав, от і випадкова ))

(відповісти)
( написати коментар )