На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Тітізеє

Kрабаt, 24.07.2016 року



Тітізеє – маленьке містечко у горах поблизу Фрайбурга. Власне Тітізеє – назва гірського озера. А містечко - Тітізеє-Нойштадт. Електричкою туди десь пять-шість перегонів. Кожен прегін хвилин десять. Наш електропотяг був не дуже новий, але досить пристойний. Тут вони всі дворівневі і зручні, тільки у цьому ще і нижній рівень без крісел – напевне для велосипедистів. Людей на велосипедах і у велосипедних дитячих візках тут скрізь тьма. Таке враження, що у місті мешкають лише велосипедисти. Так само у зонах відпочинку.

День був вихідний, але пасажирів було небагато, хоч кінець червня. Можливо народ встиг виїхати напередодні чи зрання. А може просто був ще "несезон" : перед тим кілька тижнів йшли дощі, хоч та частина Німеччини вважається найсонячнішою і найтеплішою із всіх німецьких територій, навіть південних.

На якійсь із зупинок до вагону зайшла група дітей у супроводі двох вихователів. З огляду на тугі рюкзачки за спинами і валізки на коліщатках, попереду мала бути тривала подорож і відпочинок десь подалі від людей. Діти з голосними криками, зойками і суперечками розсідалися у кріслах вагону і всі, звичайно, намагалися зайняти місце біля вікна та ще й у напрямку руху потягу. Вихователі вправно і швидко повирішували всі суперечки, і я чомусь згадав фрау Меркель. Але в одній групі малих суперечка не вгамувалась а здається була загроза її розвитку. Трійко дівчаток зайняли крісла одна навпроти інших і тепер намагались для четвертої звільнити місце, яке раніше встиг окупувати хлопчик. Місце було біля вікна і у напрямку руху, і, хоча вільних крісел було піввагону, дівчатка щось голосно і наполегливо пояснювали однолітку, а він лише намагався відповісти. Підійшла вихователька, цикнула на дівчаток і щось сказала хлопчику. Той неохоче встав , викотив валізку і поплентався у голову вагону. Хлопчик був схожий на Олега Янковського, яким той мав би бути у дитинстві. Він сів навпроти мене, але, коли я кивком запропонував йому своє біля вікна і у правильному напрямку, він лише сумно усміхнувся і перевів погляд за шибку.

За шибкою починався Шварцвальд - Чорний ліс. Ви напевне памятаєте: … «у лісі-лісі темному, де ходить хитрий лис…». То напевне про Шварцвальд. Бо той Ліс чорний через височенні ялини, які ростуть так щільно, що лише ялинові верхівки мають крони а сонячний промінь позбавлений найменших шансів проникнути до землі. Тут тисячі років живуть алемани - особливі німці. Які, ніби ті казкові гноми копали у горах срібло, варили пиво і співали протяжні пісні… (між іншим вправні годинникарі - «годинник-з-зозулькою» – їхня придумка). Потім було повне туристів гарненьке містечко з купою привітних готеліві, ресторанів і магазинчиків, прогулянка озером на туристичному кораблику. Опісля - передих у парку на порослому вільхами березі, де попри заборону геть всі засмагають на лужку, смажена «півкурки» за ціною гамбургера і місцевий вишневий торт – «киршторте», за ціною вечері у місцевому ресторанчику.

На станції ми знову зустріли ватагу малечі. І знову застали все ту ж чи може нову суперечку все тої ж компанії. Але тепер голоснішу і злішу. Здається до тої сварки долучилися і інші діти, аж поки котрась із дівчаток не штовхнула малого і він відвернувся і заплакав.Тут знову втрутилась вихователька, строго вичитала винну і забрала хлопчика геть. Дівчатка ще якийсь час про щось сердито перемовлялись, але підійшов потяг і всі поспішили у вагон займати "правильні" місця. А мені захотілось підійти і сказати скривдженому знайоме ще з дитинства: «Генріху, сину мій. Тільки не забувай, що ми з тобою - Шварцкопфи»

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Максим , Руслан Кукса , Настя Марчук , Василь Усатенко , Наталка Янушевич. 286
( написати коментар )
Максим
2016-07-25 07:37:18

А далі буде?

(відповісти)
Kрабаt
2016-07-25 10:18:17

Напевно, що так)

(відповісти)
Максим
2016-07-25 10:25:31

так!

(відповісти)
( написати коментар )