На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Надія

Artemis, 08.09.2016 року



А, ой же, Божечку, та під гірочку...

Та камінчиками та по кісточках...

Донесу ж я тобі ту водиченьку,

Хоч з горнятка у жменьку вилилась.

Похилилася, йой, голівонька,

А усе ще в мій бік дивишся...

На хресті відколи відміряно,

Та чекаєш мене, дихаєш...

І на кого ж тебе, світку радісний,

Три безмовних дні буде лишено?!

Відспіваю-відпою від смертоньки,

Їй на спокій з майбутнім змирюся.

Пий же, Боженьку, моя долечко,

Нам ще бути з тобою разом:

Я ж бо та, що вмира останньою,

А тобі воскресати зранечку.

А без мене - ні ти до створених,

Ні до тебе вони полинуть.

Бо кому на гріхах пороблено,

Кому просто - життя полином...

Ой же, Божечку, молодий єси...

Молодий єси, неоперений...

І тобі на хресті страсті короткі...

і нема на хрестах нелюдів...

Буде всього, і лиха чорного...

І розійдемось, не повернемось...

А до того - тримайсь, Господи,

Тисяч дві років ще попереду.

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
6 Kрабаt , Арфіст , Роман Миронов , L17 , Любомир Коблик , Максим. 216
( написати коментар )
L17
2016-09-13 14:08:47

чудовий вірш. я навіть дещо несподівано вражений.

лише одне невелике "але", коли ласка:

останній рядок радив би написати так:

"Бо ще тисячі років попереду"

а то виникає враження, що у 2000-му році сталося щось сакрально-епохальне, хоча це не так.

(відповісти)
L17
2016-09-13 14:10:19

а, хоча так, мається на увазі принаймні 2033-й. ну але все одно, пропозиція в силі.

(відповісти)
Artemis
2016-09-22 17:18:52

дякую за пропозицію, однак щось підказує, що написано правильно.

(відповісти)
( написати коментар )