На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

На зламі епох

Євген Банько, 18.09.2016 року



Не регочіть – я не вар’ят:

Виделка у тарілці супу,

Бо виріс у Країні Рад,

Де все творилось через дупу.

Вдягнув сорочку гамівну

Народ країни-божевільні –

Шлях по ідейному лайну

Хода долає семимильна.

Вивчаєм Маркса «Маніфест»

І тези компартійних з’їздів,

Хоч віримо: Христос воскрес,

Й чатуєм нишком, де б що… з’їсти?

Лишаючи кривавий слід

Від пролетарських революцій –

Голодомор і геноцид, –

«Брати» за правду палко б’ються.

Лунають заклики вождів

З висот кремлівської трибуни,

І ми, голодні, як завжди,

До комунізму вперто сунем.

Стада червоні жовтенят

І комсомольців, й піонерів

Шикують лави на парад

В совкову «фантастичну» еру…

Та ось розвіялась імла

Комуністичної примари –

Країна волю здобула,

І розтинає сонце хмари.

Локшину скинувши із вух

З часів радянського застою,

В майбутнє здійснюємо рух

Демократичною юрбою.

Давно нема жовтневих свят,

Мораль змінилась біомаси:

Тоді був ленінців парад,

Тепер – паради педерастів.

Новий світогляд привітай,

Себе збираючи докупи:

В капіталізму «світлий рай»

Йдемо – так само – через дупу:

Під проводом нових «месій»,

В овече згуртувавшись стадо,

Під кайфом безпідставних мрій

Вар’яти обирають владу.

Росте держава молода!

В нову крокуємо епоху!..

Знов подорожчала… вода –

А ми крокуємо: нам пофіг!

Йдемо навіщось і кудись,

В бездонну скочуючись прірву.

Отямся, люде! Схаменись!

Із серця хибні догми вирви!..

Забуто предків заповіт,

Старі занедбано покони,

І накривається весь світ

Жіночим соковитим лоном…

© Григорій Новохатько

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 200
( написати коментар )