На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Твоє ім’я

Євген Банько, 19.09.2016 року



Твоє ім’я – не напис на конверті, –

Ковток води для спраглого в пустелі.

Заради нього у молитві Лелі

Хтось прагне жити, хтось готовий вмерти,

Хтось, наче нерв, на дотик відчуває –

Це, мабуть, справді позивні до Бога,

Таємний знак, що вказує дорогу

До щастя й насолод земного раю.

З твоїм ім’ям, мов поштовх землетрусу,

Чиясь душа у вир фантазій лине –

Хтось промовляє палко: «Катерина!»,

І хтось шепоче лагідно: «Катруся»…

© Григорій Новохатько

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 127
( написати коментар )