На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Дихай (для О.)

Надія Пішаківська, 22.09.2016 року



насправді ж нас до зими ніщо так і не з'єднало,

і ось я кажу тобі — дихай, бо більше немає слів

а ще — відкриваю карти усіх америк, австралій,

гренландій, мадагаскарів і зграйок дрібних островів

цієї осені — вперше з анатомічних подробиць

нарешті склався підручник напівміфічних істот

насправді, ну будьмо чесні, ніхто нічого не зробить,

ніхто нічого не скоїть, ніхто нікому не зло

ніхто нікому не байдуже, а все ж таки — не зрослося,

не злилось в одну істоту, а мало би — кажеш ти

не мало, чимало, будь-як — крізь пальці тече волосся

і я зупиняю потяг за станцію до мети

і ось ти тамуєш подих в очікуванні розв'язки,

мої уста вже безсилі, в долонях — сама печаль

цієї осені просто — простуй собі в іншу казку

а я віддаю всі спогади провіднику — на чай

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Настя Марчук , Роман Миронов , Юрій Шеляженко , Катерина Ляшевська , Гаврилишин Наталія. 275
( написати коментар )
L17
2016-09-23 10:06:24

загалом симпатично, однак перший рядок непропорційно важкочитабельний.

(відповісти)
( написати коментар )