На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

«Козаки»

Євген Банько, 05.10.2016 року



Стою, палю, когось-чогось чекаю,

Поринувши у мрії чи думки.

Зненацька помічаю ока краєм:

Крокують хвацько двоє парубків.

Одягнені у білі вишиванки –

Митцям писати би картини з них.

Ховайтеся, красунечки-панянки –

Такі умить введуть в спокуси гріх.

А втім, не про кохання піде мова

І не про зовнішність тих парубків,

Що виглядали вельми гонорово

І враження справляли козаків.

На відстані лише у кілька кроків,

Почув балачку їхню мимохіть –

І як розчарувався я жорстоко

У «козаках» в одну-єдину мить –

Паплюжать мову солов’їну рідну:

Із вуст летять московські матюки.

І раптом так зробилося огидно,

Що зацідив би в пику залюбки!

Хто ж прищепив їм ті потворні мати,

Що хлопці лаються, мов москалі?

Чи так їх виховали мама з татом?

Чи так навчали в школі вчителі?

Мораль проста, і в цьому її сила –

Вдягайте вишиванку хоч щодня,

За одягом не приховати рила:

Свиня – вона і в Африці свиня!

© Григорій Новохатько

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
-1 Міа , Mr. Grey , Kрабаt. 267
( написати коментар )
(стертий коментар)
Євген Банько
2016-10-10 18:02:55

Слухай, недоумку, ти ще не зрозумів, що думка такого тупого троля, як ти, що заходить на мою сторінку лише з метою висрати своє лайно, мені абсолютно не цікава? Бракує інтелекту? Та в будь-якому разі, приєднуйся до лав собі подібних і бравим військовим маршем під бій барабану крокуй з моєї сторінки на хуй.

(відповісти)
( написати коментар )