На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

лише любов...

Арфіст, 06.10.2016 року



лише любов лишається від нас…

скрадається зарослими стежками

увитими снігами і пісками

знаходить тих кого Господь не спас…

розтрушується попелом зневіри…

у лігвиську знесиленого звіра

розірвана на крики неземні…

такою ти дісталася мені…

ми у сльозах скупали немовля

і музика ледь чутна іздаля

покликала у різні горизонти

я задихався в трюмі корабля

палив себе вогнем святого Ельма

і сила моря – темна і пекельна

несла туди де дихала земля…

де сивий ліс заслуханий у ніч

колискою гойдався наді мною

я розлетівся гулкою луною

гущавиною наших протиріч…

огорнутий вергілієвим лісом…

спокушений античним віщуном…

я проросту лозою і зерном…

Осирісом… Думузі… Діоні́сом…

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
13 Максим , Roxa , Ігор Д. , Гаврилишин Наталія , Окайда , Катерина Ляшевська , ЛІКАР пі , Руслан Кукса , Настя Марчук , Іванна Ш. , Даринка Снігур , Kрабаt , Антон Ракута. 213
( написати коментар )
Даринка Снігур
2016-10-13 00:30:32

але є Є  протиріччя

(відповісти)
Даринка Снігур
2016-10-13 00:30:34

але є Є  протиріччя

(відповісти)
( написати коментар )