На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Златі Біневич

Євген Банько, 08.10.2016 року



Нескінченна світів круговерть нескінченною мукою

Почуття, відчуття безсоромно у долі загарбує.

Та розквітне земля навіжено барвистими звуками

І лунатиме неба блакить мелодійними фарбами.

Спалахнуть у вогні на уламки надії розтрощені,

Поєднаються в яв, океанами світла розплескані.

Ти – божественна частка безмежжя космічного простору,

Непідвладного часу одвічно величного Всесвіту –

Полетиш крізь століття яскравим фотоном енергії

У грайливому сяйві сузір’їв, запалених Музою,

Посміхнешся привітно дощем з протилежного берегу,

Та душею назавжди залишишся з вірними друзями.

© Григорій Новохатько

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 143
( написати коментар )