На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Притча про Рай

Євген Банько, 10.10.2016 року



Облиште справи на хвилину

Й почуйте оповідь корисну,

Як жили в світі дві людини

Та мали віру в Бога різну.

Один був ревний християнин:

В трудах й молитві вік минав,

Смиренний, праведний мирянин,

Хмільних напоїв не вживав.

Іменував себе раб Божий.

Байдужий до земних утіх,

Не мислив,не чинив негоже,

Жінок не знав, бо це є гріх.

Ні з ким не бився й не сварився.

Коли ж хтось ляпаса давав,

Мовчав і навіть не гнівився

Та іншу щоку підставляв.

А другий звав Дажбога татом –

Сповідував орійську віру.

До праці вельми був завзятий

Та й до розваг – не через міру.

Як всяк, радів життю, сміявся

І гостре слово промовляв,

До дівок гарних залицявся,

І келиху не оминав.

Та ось звершилась Вища воля,

І смертний час обох настав.

Втім, різна їм судилась доля

В Раю, куди Господь забрав.

Бог з орієм бенкет справляють

І теревенять про своє.

Хрестатий посуд прибирає,

До столу страви подає.

Терпів-терпів, та вже незмога –

Благально на коліна впав,

Прийшовши в решті решт до Бога,

Й про наболіле запитав:

«За що ж ти, Боже, так образив?

Щодня я вправно бив чолом!

Й спокуси гріх долав щоразу.

Чому ж не я за цим столом?

Чому, скажи мені на милість,

Я посуд мию й подаю?

Скажи, Господь, де ж справедливість

Ще має буть, як не в Раю?»

Бог неквапливо обернувся,

Почувши мовлення палке.

Тоді ледь зверхньо посміхнувся

І відповів йому таке:

«Рабом ти жив, рабом помер,

Рабом приповз мені на Суд.

Яке ж єство твоє тепер

Стоїть навколішках отут?

Чому в словах бринить догана?

Чи бачив де таких нахаб,

Щоб за одним столом із паном

Сидів його нікчемний раб?

Натомість, з рідним своїм сином

(Бо в Яві мені сином був)

Чого б не випити чарчину,

Щоб веселіше день минув?

Тож зараз пригадай, нещастя

Пророчу мудрість давніх слів:

По вірі кожному воздасться!

От саме так я і вчинив».

© Григорій Новохатько

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Анатоль. 217
( написати коментар )