На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

З Марини Цвєтаєвої «Мій стіл сьогодні для шістьох»

Kрабаt, 22.11.2016 року



«Мій стіл сьогодні для шістьох»

Повторюю початок строф,

Одне замінюючи слово:

-...«Мій стіл сьогодні для шістьох»...

А сьомий … Ти забув про нього.

Невесело усім шістьом,

Облич дощем умитих втома.

Як міг ти за таким столом

Про сьомого забути - сьому.

Невесело твоїм гостям:

Дзвін кришталю не вабить більше.

Вони - сумні, сумуєш сам,

А сьомій з вами найсумніше.

Не в радість страви і питво,

Нема бажання веселитись.

- Як міг забути ти число?

Як міг в рахунку помилитись?

Де взяв сміливості, зумів

Про мене – сьому не згадати.

Вас шестеро (крім двох братів,

Ти сам, дружина, батько, мати…)

Твоя вечеря для шістьох.

Та світ шістьма не зник, не згинув.

Не тінню за чужим столом,

Я хочу привидом з твоїми

(Своїми)…

Злодієм нічним,

Невидима і не відома,

Сідаю за столом одним

Ніким непрошена. Я – сьома.

Ой! Склянка впала! Все, що там

Бажало вилитись додолу:

Вся сіль з очей, вся кров із ран,

Все разом потекло зі столу.

І геть труна! Розлука – геть!

І чари – геть! Закрийте двері.

За стіл весільний наче смерть

Прийшла життям я на вечерю.

Ніхто : не брат, не друг, не Бог.

Все ж повна докорів по вінця.

Твій стіл сьгодні для шістьох.

Для мене ти забув про місце.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
7 Наталка Янушевич , Гаврилишин Наталія , Арфіст , Максим , Окайда , Надія Пішаківська , Настя Марчук. 264
( написати коментар )
Надія Пішаківська
2016-11-28 00:12:46

Люблю цей вірш в оригіналі, тут ковзнулась трохи, але гарно, чортзабирай

(відповісти)
( написати коментар )