На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Господи, на тебе уповаю

Лариса Пугачук, 12.01.2017 року



Високосний рік розпочався.

У вестибюлі нашої установи гамірно - студенти кулінарного коледжу, який розташований поруч, продають вареники, в них додатком до начинки монетки, родзинки та все, що можна приліпити до того, що станеться в новому році. Взяла один. Цікаво, що мені випаде, може кілечко… усміхнулась. Смакую. Солоне щось. Сіль. Сіль то й сіль, що вже буде.

Вечір. Ти маєш прийти через годину, ріжу яблука на штрудель, хай запах кориці швидше веде тебе до моїх дверей. Ніж падає. Помила. Не дійшла до столу, вилітає з рук і знову об підлогу. Дивлюсь на свої руки, не розумію нічого.

Дзвінок у двері, твій друг стоїть, дивиться ніяково. Аварія. Заметіль. П’яний водій не справився з керуванням, удар прийшовся на сторону, де ти сидів.

Лікарня. Кілька годин очікування. Операція закінчилась. Тебе перевозять до реанімації. За шклом дверей видно біле простирадло, за ним незнайоме сіре обличчя з загостреним носом, якісь трубки, потім все закривають сині костюми лікарів.

Сниться мені, що стою на горбочку, довкіл вода, неглибока, ледь покриває траву, але до самого обрію. Ніби і не лячно, але дивно якось. І пахне чимось знайомим, чи то м’ятою чи валеріаною...

Мамине обличчя стурбовано схилилось наді мною. Потім воно розпливається, і я здригаюсь від нестримного плачу.

Ти стоїш у дверях, в моєму улюбленому зеленому пуловері. Як ти тут опинився? Ти ж в реанімації… Чому мовчиш… Сон. Знову сон… сон…, я постійно хочу спати.

Через силу піднімаюсь, йду в куточок з іконами, запалюю свічку.

Господи, на тебе уповаю...

Читати коментарі (6)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Гаврилишин Наталія. 178
( написати коментар )
Андрій Мирохович
2017-01-13 10:15:13

угу. симпатично. дещо матіос нагадує. але так з усією прозою, яку звикло звуть жіночою - перегукується. чоловіча теж, єслі чьо.

два вопроси - в якому вестибюлі? куточок з іконами -? і ось цей момент - стою на горбочку, а мамине обличчя схилилось наді мною - щось воно напрягає. хм, ще й - маленькому горбочку.

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-01-13 11:58:08

Кажеш, варто написати "У вестибюлі нашої установи"? Гадала, що буде досить слідуючого речення, де згадка про кулінарний коледж.

А чому питаєш за "куточок з іконами"? Вони там висять, а внизу столик зі свічкою. 

Горбочок маленький, типу мурашиного чи кротячого, вода біля самих ніг.

Може перехід від сну з горбочком дати трикрапкою перед "маминим обличчям", чи все одно нечітко? 

(відповісти)
Андрій Мирохович
2017-01-13 13:24:14

в тебе дуже несподіваний перехід від вестибюлю до кухні - тобто, читач, я, напрімєр, так розуміє, що ти наїлась солі і пішла яблука цинамоном посипати. а куточок з іконами - ну зроду-віку такої дивовижі в квартирі не бачив, тільки читав, в деревенщиков російських.

з маминим обличчям - ну, воно ніби самоочевидно, що ти прокинулась, а воно мама над тобою, але непрописано, хм, мама ніби також сон, по логіці нарації.

я знаю, що таке горбочок, і кротовиння тут ні до чого, воно. до речі. найперше у воді розпливеться, бо земля пухка, і не встоїш на ньому - мав на увазі, що зменшувальний суфікс ніби робить непотрібний уточнення маленький

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-01-13 13:44:02

про перехід від вестибюлю до кухні згодна, буду думати

куточок з іконами є ледь не в кожній квартирі - там, де я живу, тому не приймаю зауваження

мамине обличчя від сну відділила абзацом

"маленький" прибираю, туплю іноді)

кротовиння заростає травою - про такий горбочок мова йде

через отакі прогавлені дрібниці текст втрачає сильно, вдячна, що вказуєш на них

(відповісти)
Андрій Мирохович
2017-01-16 13:23:30

вав, де ти живеш, що у вас кутки з іконами, і ікони з лампадками? реально, не бачив такого. на, на стіні, ну, в спальні в декого, хм, але і тоді нікому в голову не приходить свічку під ними запалити (хіба цю, громовицю, під час грози - бачив таке, но швидше яко екзотику, а не традицію). ну, таке - якщо у вас є така річ, то чого там, но - я б ще яке речення такому присвятив, ну, хоча б - які ікони абощо

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-01-16 17:23:29

Перехід від вестибюлю до кухні зробила словом "вечір".

Відносно "в кожній квартирі", перегнула палку) Але у віруючих людей такий куточок є, і свічка там горить на свята і під час молитов. 

Щодо поради розширити тему з іконами, то скоріше ні. В стані, в котрому перебуває ЛГ, вогонь свічки і молитви скоріше грають роль антидепресантів, всі ікони допомагають, як антураж, не до однієї обличчя спрямоване.  

(відповісти)
( написати коментар )