На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

***

Котя Херсонський, 18.01.2017 року



Приміським до кінцевої – потім ще далі на Захід

з пересадками на закинутих станціях і вокзалах,

митися в платному туалеті, міняючи там же лахи,

пробиратись до цілі спокійно неначе хижак на запах.

Кочувати полями, гострити об камінь швейцарський ніж,

розглядати гірлянду Чумацького Шляху в морозну ніч.

Невловима свобода вкладає зерно – проростає ніжність,

із якою лиш падають на долоню хмаринки лапатого снігу.

Прямувати до пляжу, де щогли гойдають густу блакить,

де крикливо розкормлені чайки сідлають іржаві буйки,

донести тишину і їжу у целофані, згадати усе що покинув,

відпустити бороду і луску, розпластатися на піску ніким.

Залишити можна багато, розкидати камінь за каменем,

не буває любові чи пристрасті, що на відстані не зникають.

Про братерство і дружбу краще тобі запитати в Каїна.

Якщо ти обираєш дорогу – вона відбирає усе, звикай.

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
10 Лариса Пугачук , Viktoria , Гаврилишин Наталія , Артур Томський , Kрабаt , Максим , Пілігрим , Окайда , тиха вода , L17. 204
( написати коментар )
Артур Томський
2017-01-19 08:11:31

длинноват размерчик, приноравливаться при прочтении нужно, с нахрапу не осилить, но когда вчитаешься - вроде норм

(відповісти)
Артур Томський
2017-01-19 08:12:52

да, работа с рифмой ничо так, зачетная

(відповісти)
L17
2017-01-24 17:06:11

дромоманія називається )

(відповісти)
( написати коментар )