На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Станція Фобос

in_a_landscape, 07.02.2017 року



Хроніка астеріометричних епох.

Станція Фобос

Ротаційний диск, зблискуючи в квантово-фотонному сяйві, що невловими хвилями майорів над магнетитними скелями, проваллями та затемненими каналами древнів лавових потоків, які м"яко пропливали унизу над хвилями полярного світанку, нечутно дрейфував в бік сходження сонця за пасмом трьох велетенських вулканів. Сегменти диску шурхотіли майже нечутно, обмінюючсь даними розрахунку еліптичної траєкторії. Жовтаве сонце блідо яскравіло з-за обрію гірського кряжу. Зірки, які до того домінували на навігаційній карті корабля, несподівано потьмянішали у жовтавому світанку. Пилові бурі, що де-не-де хмарилися між проваллями і каньйонами, зникаючими за золотавими хмарками, зблиснули вогниками на ротаційних екранах. Жовтаве сонце зійшло з-за обрію, засліплюючи сяяня інших сузірй.

Траєкторія еліптичної ротації сягнула межі гравітаційної орбіти планети, і було видно усю її освітлену частину. Жовтаве сонце якраво зблиснуло угорі, і, при заходженні за перигелій, тінь Марса накрила Фобос чорним проваллям. При виході за еліптичну орбіту ротаційний диск, перевищивши межу гравітаційного прискорення, перейшов в режим автономної квантової гравітації. Марс і його супутники, негостинні планети, прощально віддалялися у тьмяному ореолі сонця, заховавши у собі плачі та жалі попередніх перевтілень. На навігайному курсі холодно зблискувало сузір"я Волопаса і його найяскравіша зірка Арктурус.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Мисливець на тишу , Oringer , Kрабаt , Ем Скитаній. 202
( написати коментар )
Артур Томський
2017-02-12 13:05:56

добре як вступ до чогось, або частина чогось, окремо погано сприймається

давайте обїеднуйте всі частини і викладайте разом

(відповісти)
Oringer
2017-02-12 22:36:08

сузір'їв )

(відповісти)
( написати коментар )