На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Межень

Окайда, 08.02.2017 року



Не ввійти у тональність депресії

Під останні акорди зими,

Коли лід на озерах не скреслий ще,

Хоч туман досягнув глибини,

Де проснулися риби. Вдихни

Холод мряки. Немає більш вибору,

Як О2 з молока сиризни.

Поки лютий у просторі ши́бає,

Струменіє весна захисним

Конденсатом прозорих краплин.

...А на ранок сніги. Від руки

Заховались в норі бабаки.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
8 Даринка Снігур , Гаврилишин Наталія , Kрабаt , Ем Скитаній , Євген Банько , Ігор Стожар , L. Прєкрасний , Elisabeth , Настя Марчук , Вільшанка. 148
( написати коментар )
L. Прєкрасний
2017-02-13 15:08:13

Хороший післясмак. Акустика вірша скрипить і шкрябає, наче лід на великій ріці. Гарно.

(відповісти)
Окайда
2017-04-26 14:06:03

Дякую.

(відповісти)
( написати коментар )