На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Санта Марія дель Кроче

in_a_landscape, 16.02.2017 року



Санта Марія дель Кроче

Дмухав холодний західний вітер. На причалі з гордо піднятими прапорами і червоними парусами на щоглах, зустрічаючи ворожу флотилію з семи іспанських Галеонів, похитувалася на хвилях каравелла Санта Марія дель Кроче. Лиш чотири кораблі підтримували каравеллу, розташувавшись з підвітреного боку. Каравелла Санта Марія дель Сальвадор, госпітальний корабель Кроче дель Санта Марія і чорна зброярська каравелла Хесус де санта Марія.

На борту Каравелли йшли палка суперечка між її капітаном, обабіч якого стояла дружина-ясна-краса та посланцями іспанської флотилії, що вимагали безпечного заходу до бухти та зимівлі на траверсі затоки.

Над узбережжям височіла гора із оборонними уріпленнями, навколо яких майоріли прапори озброєних воїнів в обороні Замку.

Вітер ніс із собою з узбережжя не лише сухий ковил і оцвіт дерев, але і відчутний запах горілого хмизу, що відчутно нервувало моряків.

- Ми не можемо надати зимового притулку флотилії іспанських галеонів! - гордо промовляла красуня-ясна-краса, - у Замку голод, пожежі і моровиці. В нас немає ні їжї, ні прихистку.

- Але це означає війну! - вигукнув ідальго з алебардою зі штандартом капітана галеону Хесус дель Сальвадор.

- Тож буде по тому! - виголосив адмірал Санта-Марія дель Кроче.

В цю мить віце-капітан каравелли Санта Марія дель Сальвадор, що зустрічала флотилію галеонів з підвітреного боку, побачив сильний дим і полум"я, що здіймалося над Замковою горою.

- Там пожежа, вітер жене її в наш бік! - вигукнув перший матрос.

- Я бачу сильне задимлення, там прокидається вулкан! Вони нас спалять! - зашаленів другий.

- Так ми їм допоможемо! - викрикнув віце-капітан каравелли, піднесши тліючий запал до гармати.

Тричі його постріли влучали у табір оборонців замку, сіючи серед них паніку. Але віце-капітан цілив не туди. Четвертий постріл по високій дузі облетів укріплення і влучав у скелю, осипавши камнеспад з самого вершечка гори.

Шалений гук тріумфуючих матросів на мить перекрив галас битви.

- Гора їх засипе, гора їм допоможе! - зареготали вони.

- Капітане, затока позаду обміліла, ми не зможемо повернутися.

- Що!? - волосся у всіх встало дибки.

- Тоді... тоді ... тільки вперед, врізаємося у мілину і штурмуємо узбережжя!

Раптом з шаленим гуркотом земля зрушилась і задвигтіла під човнами і під людьми на узбережжі. Півгори спалахнуло червоним полям"ям, і дим, вогонь і чорний попіл з Гори накрив собою все навкруги.

- Хесус-де-Санта-Марія!! - чорна каравелла, на якій були гарматні запаси пороху, - вмить розлетілася на друзки чорною хмарок з шшаленим гуком, заваливши набік щоглами усі допоміжні човни навкруги.

- Санта-Марія-дель-Кроче!! - Червона каравелла у мить спалахула, від ватерлінії, до вершечка щогли, і вогонь поглинув усіх, хто був на борту.

...

Тоді ж Темно-синя хмара над кратером Цинтія, що згромадилася над проваллям у гарячій затоці, повільно всмокталася у розщелину, розколеною сонячним ударом, залишивши по собі пил та пісок.

...

Тліючі вогники та згорілий ковил піднявся і собі до хмар, що накрапали над землею рясним дощем.

...

Над сніжними вулканами ІО у безмовній тиші льодяних океанів падав лапатий вічнохолодний сніг і прозорі капсули, згромаджуючись у піраміду льодовика, зникалм в освітленому холодним світлом білому квадраті.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 144
( написати коментар )