На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Шлях припинити 2

Артур Томський, 17.02.2017 року



колись давно писав так

Шлях припинити

Зриваю аксельбанти і погони,

ламаю шаблю і виходжу з гри,

несила більше до очей Горгони

дивитися.

Пронизливі вітри

на клапті роздирають кітель сірий.

Іду ще…

…кілька кроків…

…до стіни…

А за спиною, наче вирок віри –

«вогонь», - командує охриплий рик війни…

тепер, певно, треба вставити означення: продовження. через 20 років

Шлях припинити 2

немає еполетів

аксельбанти

давно пішли чортам на мотузки

та знов вирішує пропав чи пан ти

сліпий трапунок з легкої руки

і кітель мій давно уже не сірий

шматує вітер ніби лютий звір

хоч кожному по вірі в повній мірі

та я не маю жодної із вір

подяки рідко чув

частіш прокльони

пив чисту воду і ковтав намул

як у ікону до очей Горгони

вдивляюся щоденно упритул

мовчав коли вживляли імплантати

до совісті

забув дивитись в вись

але мені не бути окупантом

і я ламаю шаблю як колись

прийшла пора скінчити перегони

хоча не усвідомлюю вини

в патронники вже дослано патрони

і знову я прошкую до стіни

немає сина і отця немає

не та країна і стезя не та

на кітелі пелюстки розпускає

відзнакою

чарівна пустота

Читати коментарі (12)
Рейтинг Оцінили Переглянули
8 Kрабаt , Лариса Пугачук , Глід , Вільшанка , Максим , L17 , Наталка Янушевич , Євген Банько. 204
( написати коментар )
Артур Томський
2017-02-17 22:45:59

прохання самої нищівної критики, бо відчуваю, що ще сильно гливке

(відповісти)
шохха
2017-02-17 23:20:53

Ти не просиш -- а напрошуєшся...

 

Говорити треба, коли

виривається біль

нестерпно,

не вартує мовчати, та --

вибухають гранати...

Шлях -- один, істина --

не закута...

Піднімай-но не тільки

сідниці своj, але й

дух... Суть... Сенс...

Це ж -- не церква, й

ніхто не кричить:

вичитує месу

хтось і десь, а

ти -- не

мовчи, ти --

не кричи...

Що тут

казати, коли

треба взнати -- й

не підказати, як

не має потреби

або й віри

немає --

йти.

(відповісти)
шохха
2017-02-17 23:27:15

"ти -- не"

треба замінити на

"не ти --" )

(відповісти)
Артур Томський
2017-02-18 08:03:23

ви мене розкусили - я саме напрошуюсь, але то не впливає на ціль, мені дійсно треба рада, в першу чергу технічної побудови тесту і вражіння яке він справляє, може є логічні нестиковки, все може бути
дякую, що знайшли хвилину і за приведений приклад 

(відповісти)
Микола Нечета
2017-02-17 23:33:30

така поезія потребує коментарів автора і довідок, як в гарних виданнях водиться зазвичай. чи мав право автор носити аксельбанти, чи колисьвдягав погони, кому ця ода чи не впопучленцям Дири луГандону? а так загальне враження добре

(відповісти)
Артур Томський
2017-02-18 07:57:44

лг не має відношення до реальних осіб, образ збірний

тим паче не має відношення до сучасності - тут атрибутика говорить сама за себе
припустимо, що він має всі права носити шаблю, погони, аксельбанти і еполети 

у мене в першу чергу при написанні перед очима стояв образ полковника Ауреліано Буендіа, хоча певно лг поєднує в собі кількох персонажів
дослідження тексту в першу чергу - дослідження психологічного стану, зовнішній опис - вторинний
дякую, що приділили хвилину! 

(відповісти)
шохха
2017-02-18 08:38:30

По-чесномк

"Дослідження психодогічного стану" автора особисто для мене виказало, що автор може більше...

Це означає, що якісь запозичення, наслідування чи копіювання усе ж домінують...

Хоча прогрес -- в сенсі форми -- помітний...

Коли форма буде безпосереднім вираженням автора (у тому числі і його психологічного стану), тоді і вона і зміст (а, отже, і автор) будуть справжнім задоволенням -- не тільки задля "строго розбору", але й милування, споглядання та зачудовування.

:)

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-02-18 15:52:42

"вирок віри", "пелюстки розпускає пустота" - красиво,

"вживляли імплатати до совісті" відчула

 

перша частина мені якась чистіша, хоча сприйнялась наче декларування, а друга наповнена і життям пережитим і завершенням спокійно усвідомленим 

(відповісти)
Артур Томський
2017-02-18 19:42:00

дякую Ларисо!

певна різниця об*єктивно має бути, бо різниця між частинами не 20, а 22 роки все-таки )

(відповісти)
Євген Банько
2017-03-01 11:19:38

Вірш безперечно класний. Але, якщо вже напрошуєшся на зауваження до техніки, скажу пару слів :)

Дещо напружив один момент:

 

пора уже скінчити перегони

хоча не усвідомлюю вини

в патронники вже дослано патрони

 

Слово вже саме по собі в поезії зазвичай є паразитом (за винятком окремих випадків у контексті). Тим більше його вживання аж двічі в одному катрені ріже слух. До того ж перше вживання "пора уже" граматично неправильне, бо правильно "пора вже".

Я розумію, що потрібен був склад для дотримання ритму, але це можна було подолати в інший спосіб.

Наприклад:

Прийшла пора скінчити перегони

або ж:

Настала мить скінчити перегони

 

З цієї ж опери дрібний огріх "щоденно упритул"

(відповісти)
Артур Томський
2017-03-03 14:55:58

оце я називаю конструктивом )) безмірно вдячний, попали в яблучко
зараз подумаю, що з тим робити, а от варіянт "Прийшла пора скінчити перегони" - точно поцуплю ))

(відповісти)
( написати коментар )