На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

за літом літо...

Арфіст, 02.03.2017 року



за літом літо тіло відлітає

розвтілення освітлює дорогу…

о Господи, подяка за підмогу –

іду босоніж краєм гострокраїм…

у світло для душі немає броду

лиш музика і слово – більш нічого…

припнуся до кісток мого народу

пристану вбого промінцем до Бога…

і залечу сум’яттям в юну мрію

хлопчини що біжить за сонцем ранку

я сам ловився на його приманку

і поринав у світу ностальгію…

спить пагін закодований у гени…

я проросту піснями мого Криму

я відбудую Таврію незриму

на капищі чужого Карфагену...

Читати коментарі (5)
Рейтинг Оцінили Переглянули
16 Ігор Д. , Kрабаt , ЛІКАР пі , Гаврилишин Наталія , Пілігрим , Вільшанка , Elisabeth , Орает , Лариса Пугачук , Viktoria , Борис Смиковський , Roxa , Окайда , in_a_landscape , Максим , Артур Томський. 188
( написати коментар )
Гаврилишин Наталія
2017-03-03 07:45:02

тисяча плюсів )

(відповісти)
Арфіст
2017-03-04 11:25:09

ах...

(відповісти)
Viktoria
2017-03-04 11:44:08

Гарно. Дуже нагадало вірш Б.-І. Антонича з його "хлопчиною зі сонцем на плечах":

"Обплетений вітрами ранок

шугне, мов циганя, з води

і на піску кричить з нестями,

обсмалений і молодий.


Ріка зміяста з дном співучим,

хвилясто хльостають вітри,

і день ховає місяць в кручу,

мов у кишеню гріш старий.


Клюють ліщину співом коси,

дзвенить, мов мідь, широкий шлях.

Іде розсміяний і босий

хлопчина з сонцем на плечах."

(відповісти)
Арфіст
2017-03-04 18:21:49

о... дійсно... є трохи... :о)

 

дяка...

 

 

(відповісти)
in_a_landscape
2017-03-06 12:16:12

Де Карфагену вогнища горять,

Ясні вітрила на світанку

Ятряться сонцем й променями зір

(відповісти)
( написати коментар )