На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Чи ти є?

Лариса Пугачук, 03.03.2017 року



Де ти є, моє щастя кохане, далеке, бажане i сонячне?

Де ти є, моя радосте, пiсне моя, що спiвається нiжно так?

Де ти є, моє небо, мiй Всесвiт, дарований так несподiвано?

Де ти є? Вiльним птахом таким довгожданим лети у життя моє.

Прилети, я чекаю тебе так давно, звiдусiль виглядаючи.

Прилети, тут твiй дiм, вiн незайманий був, i вiн буде твоїм завжди.

Прилети, твої крила хай вiтер тримає i сонце веде тебе.

Прилети, хай дорога простелиться в серце моє, не спиняючи.

I тодi обiйму я тебе, як дитину, як щастя небеснеє.

I тодi притулю до душi, вколихаю я тихими спiвами.

I тодi задивлюсь на обличчя твоє, як на небо iз зорями.

I тодi мої губи на ньому залишать цiлунки дорiжками.

Де ти є, моє щастя кохане, далеке, бажане i сонячне?

Де ти є, моя радосте, пiсне моя, що спiвається нiжно так?

Де ти є, моє небо, мiй Всесвiт, дарований так несподiвано?

Де ти є? Вiльним птахом таким довгожданим лети у життя моє.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 95
( написати коментар )