На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Примхи

Юрій Шеляженко, 11.03.2017 року



У сонця смайлик войовничий,

Коли воно співає з даху.

Пробач, я тебе не помічу.

Не привертай мою увагу.

А обрій! Глянь, який широкий!

І хмарочоси, як намисто!

Ти краще не порушуй спокій,

Займай тихенько своє місце.

Чарують квіти, хто їх зірве?

Слова хвилюють, хто їх скаже?

Неясно щось? Провалюй в прірву

І селфі там роби у гаджет!

Ніжніше всього кошенята:

Коли і цапне, не образить.

Ти довго будеш тут стояти?

У мій світогляд ти не влазиш!

Улітку тепло, взимку мерзну,

Весною тану, гола осінь...

Не псуй погоду, просто щезни.

Хоч хтось твій клімат переносить?!

У модну ніч юрбиться розкіш,

Серед зірок гуляє ніжність.

Ти не даруєш, ти не просиш.

Я проклинаю тебе тричі!

А ти мовчиш, ти натякаєш.

Куди ведеш? Навіщо зустріч?

Не знаю тебе, не кохаю...

Чому ж ми вічно нерозлучні?

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Kрабаt , Вільшанка. 174
( написати коментар )