На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Чуєш, брате

Kрабаt, 13.03.2017 року



«Чуєш брате мій, товаришу мій,

Відлітають сивим шнуром

Журавлі у вирій…»

Богдан Лепкий.

Ти знайшов мене в упівснах,

Мій небесний втомлений птах,

Що летів з далеких країв

Аж понад горами.

А услід на сизих крилах

Поспішала Нова Весна -

Свіжа і щаслива Весна

Сімома вітрами.

Чуєш, брате! Я ще живу,

Я живу звичайним життям -

Серце у чужих стременах

Щастя не просило.

Тільки чуєш тиху журбу,

Та моя невтішна журба -

Мій давно загублений страх

У ослаблих крилах.

Чуєш брате? Сонце встає!

Сонце встає! Сонце встає!

І Весна по Сонних Світах

Набирає сили!

В упівснах я ім’я твоє,

Брате, згадав ім’я твоє.

Ти й тепер такий, як у снах…

Тільки я вже сивий.

Чуєш брате? Сонце встає…

Сонце встає-Сонце встає!

Щастя і для наших синів

Доля не стелила.

Новий день тепер настає,

День настає, день настає...

А тривожить душу мою

Сивина злостива.

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
7 Лариса Пугачук , Іванка , Арфіст , Tercyna , Окайда , Юлія Таборовець , Борис Смиковський. 222
( написати коментар )
Tercyna
2017-03-14 13:00:18

сумно.    "А тривожить душу мою

Сивина злостива." - нмсд, без оцих рядків, вірш би мав не таке мінорне завершення. я не поет, тому можете не прислухатися. 

(відповісти)
Kрабаt
2017-03-14 15:51:29

Ех, Терцино...Таке воно вже склалося...

(відповісти)
( написати коментар )