На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Наративне

Надія Пішаківська, 04.04.2017 року



нема ніякої правди — повторюй собі, як мантру,

мандруй лісами-полями, на будь-що і як ведись,

в сухому залишку врешті — немає жодного «завтра»,

є тільки твоє «ніколи» і тільки його «завжди»

ти потім собі поясниш, чому так склалися пазли,

чи буде плакати флейта, чи звабить — віолончель,

твоя ідеальна тиша — колекція куцих пауз,

готичне вікно між лопаток і дощ потойбіч очей

ти вигадаєш — згадаєш — всі відповіді на світі,

і знов не знайдеш, навіщо і де провести межу,

наліпиш по етикетці на кожне нічне жахіття

і спростиш усе до фрази: "тому що я так кажу"

зажди, це іще не вирок, а так собі — переправа,

поправка, похибка, тощо — не те, аби зовсім зле

повторюй собі, як мантру: нема ніякої правди,

а тільки казки з байками, що твій складають скелет

Читати коментарі (3)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Kрабаt , Гаврилишин Наталія , Mr. Grey. 153
( написати коментар )
Надія Пішаківська
2017-04-26 18:28:19

додала тут трохи, щоб цілісніше звучало

(відповісти)
Mr. Grey
2017-04-27 08:02:33

гарно як!

(відповісти)
( написати коментар )