На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Не зникай ( З Андрєя Вознєсєнского )

Kрабаt, 13.04.2017 року



Ти не зникай у байдужий світ,

Ти не зникай хоч би на коротку мить.

Повернешся знов через декілька тисяч літ,

А свічка твоя все ще горить…

Ти не зникай, тільки не зникай

Просто так, ненароком або без слів.

Зникнуть всі, тільки ти не у їх числі,

Будь окремою – не зникай поміж снів.

У віках ми не втратим зірковий час:

Наш літак, у якому ми лиш удвох

Летимо,

Летимо.

Ми летимо -

Ремінь спільний для нас обох,

Між епох…

Ти дрімаєш і час схолов,

Заколисаний у прозорості

Твоїх долонь,

Твоїх долонь.

Ти не зникай, тільки не зникай,

Ти не зникай ненароком або без слів.

Є тисяча ламп в кожній свічці із тисяч вогнів,

Мені між них потрібна лише твоя!

Ти не зникай – з нами чистота,

Ти не зникай хоч би навіть підійде край,

Бо все одно, може статися зникну сам

У світах, а тобі не дам!

Ти

Не зникай…

Читати коментарі (2)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Окайда , Лариса Пугачук , Максим , Арфіст. 118
( написати коментар )
Максим
2017-04-14 09:37:17

Дякую, Крабате

(відповісти)
Kрабаt
2017-04-14 10:34:03

Дай Боже, Максиме)

 

(відповісти)
( написати коментар )