На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Накликання гостей

Шон Маклех, 21.05.2017 року



«І сивий пастор кличе буревій.

І блискавки які мені сплітає нині пряха?

І в очі зазира мені життя, але задкує геть – від страху.»

(Еміль Верхарн)

Падолист сивим пастором

Накликає гостей

в хату сновид-людей:

Накликає біду –

чорновбрану вдову,

Заходи-живи

в синьому домі з трави.

Падолист пастухом,

а з ним дочка-пітьма

Блукають з кудлатим псом –

чорним, як смерть сама,

Кличуть нових гостей

у хижу приблуд-людей:

Накликають війну –

вбрану в червоне вдову:

Заходь, вдово –

будь як вдома,

У пивниці вино –

черлене й солодке воно:

Лий, розливай

міри не знай,

Люди ж бо за хмелем червоним

скучили,

У хаті своїй кубло гадюк

сплели –

Гадюк ненависті.

Падолист жовтоволосим теслею

Накликає гостей

у житло божевільних людей –

Хворих на голову:

Накликає стару

моровицю-чуму:

Давно не заходила

на гостину до нас, пані щурів,

Пані майстрів-трунарів

та рискалів

і копачів – саме тих,

Які риють могили.

Падолист-жебрак

на жарти мастак,

Відкриває двері

свята всіх мертвих.

Падолист-дроворуб

майструє ясла

Для того вола

на якому приїде Відчай,

Що зоре поля

і засіє зубами змія.

Падолист-каламар накликає гостей

у село навіжених людей,

Кличе смерть саму,

що збирає в суму

Тварі по парі

(наче Ной у кошарі

Ковчегу).

Кличе-кричить падолист-каламар:

«Прийди, ледащо старе,

Жати жниво своє –

пшеницю людську

Бо вже час,

бо вже хтось із нас

мусить».

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Глід , Kрабаt , Борис Смиковський , тиха вода , Гаврилишин Наталія. 99
( написати коментар )