На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Мовчи, Дорiане, мовчи...

Шон Маклех, 22.05.2017 року



«Один одного кличемо з тьми,

І кожне слово, наче ліс,

В якому блукаємо ми.»

(Райнер М. Рільке)

Серед тьми я кличу людей:

Відповідає тиха сновида луна -

Тільки вона незрима й сумна

І все. Вітер-варяг Борей

Щось проспіває. Колись. До дна

Випитий келих сутінок зла.

Алеями йде Доріан Грей.

І все. І край. І людей нема.

І кожне слово почуте - ліс,

Хащі, терен і дзьоб орла.

Стільки часу кличемо з тьми:

Кличемо й кличемо - все дарма.

Якийсь дивак загубив слова:

Збираємо в кошик речей.

Над вратами напис: «Все марнота»

А ми все блукаємо,

А ми все шукаємо,

Собі серце краємо,

А ми все збираємо,

Слова, слова, слова...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 герр Лаховський , Kрабаt , тиха вода , катерина. 121
( написати коментар )