На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

На стежi

Шон Маклех, 06.06.2017 року



«…На стежці вечоровій

На лахи дивлюся, що полишали

Чи торфярі, чи душі людей,

Що пішли геть…»

(Шеймас Гіні «Бачити речі»)

Всі йдуть – навіть схимники,

Яким (як мені здавалось) йти нікуди,

Всі йдуть – не вертають – не оглядаються,

Лишають по собі речі чи то лахи,

Чи то просто непотріб, що кидають на дорозі

(А колись цінували, а колись збирали),

Чи просто сліди на ґрунті зораному –

Відкритому наче рана солдата,

А дехто вірші – ефемерні, як анемони:

Дехто. Але на цьому торфовищі,

На цьому острові мохів та вересу,

На цьому уламку, де все колишнє

(Навіть ми – переписувачі забутих слів),

Ми копаємо торф для жаркої ірландської печі,

Для тепла (бо більше нам цінувати нічого),

Для казанка закіптюженого (щось там таки на вечерю),

А що там торф ковтнув-сховав:

Чи то роги оленя ірландського чи то минуле,

Чи то просто майбутнє

Визирає з під пластів здертих

Шкіри землі вересу:

Хто зна: лише кинуті речі

Душ людей, що давно пішли

І не вернуться.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Kрабаt , Окайда , Борис Смиковський , тиха вода. 115
( написати коментар )