На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Пiд покровом Неба

Шон Маклех, 06.06.2017 року



«…Під розірваним небом, що кудись летіло

Саме на тім шляху

Тоді й відчув лиху

«Покрівлю неба», враз немов спустілу…»

(Шеймас Гіні «Переступ»)

Під покровом неба –

Там, де холодний вітер і птахи

Співають про свої сни кольорові

Там люди: стоять серед порожнечі

Між минулим і прийдешнім,

Між замками і халупами,

Між лезом мечів і кулями скорострілів,

Між тьмою віковічною і світлом ранку,

Між вогнями інквізицій і холодним морем,

Між. Посередині. Тут. На острові.

А сороки тим часом мурують міст

Свої хвостами чорними

Через ріку, що ніколи не була прозорою:

А все каламутною – то від крові,

То від бруду, а то просто від темряви:

Бо ріка, бо тече, бо там брід,

А ми коло броду – хто з мечем, хто в вилами,

Бо там володіння чи то чужого графа-зайди,

Чи то чужого клану зі своїм гонором

І своїм розумінням волі, а ми такі неотесані,

А ми такі танцюристи джиги шаленої,

А нам аби воювати за землю свою загублену,

І свободу свою втрачену, а нам аби співати

Про росу туману і брудне старе місто,

А нам аби стояти серед порожнечі цієї

Вічної та холодної…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
4 Kрабаt , Борис Смиковський , L17 , тиха вода. 110
( написати коментар )