На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Розіп'яті вечори

Шон Маклех, 15.06.2017 року



«Вже вечори розіп’яті закрили небосхил....»

(Еміль Верхарн)

Кожен вечір бородатим пророком

Зазирає в вікна моїх спогадів –

В оселю давно зруйновану

Моєї юності незачесаної.

Кожен вечір часу нашого злого –

Пророк високої істини –

На хрест засуджений –

На розп’яття на горі черепа,

На арену життя-колізею,

На мечі хвилин-гладіаторів

(Sword-clock)

(Claiomh-chloig)

(Меч-годинник).*

Кожен вечір Савонаролою

(Чорноризцем і чорнокнижником)

На вогнище електричних жарівок,

На попелище сумних новин –

Кожен вечір (таки кострубатий) –

Теж єретик у світі цьому затятому,

Нерозумному і нетямущому.

Краще б вечори мандрівцями неприкаянними

Заходили б в мою хату відлюдника

На розмову про таємниче й несказанне.

Краще б...

Краще б Час

Не вдягав би свій балахон ката,

Не гострив би свого меча-ланцета

Хірурга-соціолога,

Не крокував би по дереву ешафоту-світу

Чобітьми своїми цвяхованими

(Кожен цвях – слово вироку)

Краще б...

Примітка:

* - а ви як думали? Годинники – вони такі... Вони не забавки і не іграшки. Забороняйте дітям бавитись з годинниками – вони не відають, що роблять... І мечі так само – теж трохи годинники. Навіть не трохи...

А хто на портреті, питаєте? Та він же - Джироламо...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 L17 , Ольга Білицька. 112
( написати коментар )