На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Там і тут

Артур Сіренко, 16.06.2017 року



«Незабаром і пам'ять моя розчиниться

у просторі...»

(Гійом Аполлінер)

А на війні як на війні: Сонце

Над нами вогненною кулею.

А на війні як на війні: Небо

Пораненим птахом – коли синім,

Коли вицвілим – кличе,

Чи то летіти, чи то просто жити.

А на війні як на війні: Поле

То квітуче, а то зовсім зоране,

Тільки не плугом, громом,

Тим, що пахне залізом і димом.

А на війні як на війні: дихати

І хочеться, і подуха - присмак

Металу в горлі, крові тріснутих губ,

А на війні як на війні: Білявка бліда -

Смерть старою дівою

Блукає шанцями та бліндажами,

Зазирає кожному в очі,

Про щось запитує, чогось сміється,

А ми собі в своїй вічності

Буття хвилинами міряємо.

А на війні як на війні: Залізо

Холодним драконом сутінок

Чи гарячим подихом пекла.

А на війні як на віні: Пил

Всюди. Навіть час стає пилом,

Навіть слова пилом під ноги втомлені.

А на війні як на віні: Друзі

Хто тільки в пам’яті,

А хто там - під кулями...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 109
( написати коментар )