На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Полювання Артеміди

Artemis, 20.06.2017 року



Прекрасний олень. Я його вполюю.

З блідим туманом по бадиллю йду.

Тонкий мій ніж. Ліс холодом парує.

На рогах - леза знак. Та оленя не вб‘ю.

Ось кондор. Лиш спостерігаю.

Мій лук при мені, стріли, ятаган.

Я вистрілю в крило. Все вище він злітає.

Та вплетене перо у мій аркан.

Ось вороги мої. За ними рештки міста.

В руках у мене смерть. Покажу їм її.

Біжать чимдуж назад. Я дам усім добігти.

І жах, що їх спіткав, залишу там навік.

.................................................................

- Тут будуть мої сади. Тут будуть мої ліси.

Тут тиша з дощем, і ще місячне сяйво.

Не дозволю нікому порушником в спокій зайти.

Припорошать сніги мною створене марево.

Перли ляжуть у сніг, янтарі шелестітимуть листям,

І корали шипшиною звиснуть навколо доріг.

І нектар, і амброзія в вічності безвісти зникли.

Та богам не потрібні замінники щастя. Без них

Володітиму тим, що створила за власною волею,

Що любила завжди, з чим жила, що набула навік.

Час пливе повз живих. І боги з ним пов‘язані долею,

Сотворивши цей світ з світла мрій і темряви жахіть.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 Юрій Шеляженко. 66
( написати коментар )