На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

В притулку тіла

Ірина Парамбуль, 10.07.2017 року



Рани відкриваються

Як невід'ємні елементи тиші,

Сотнею смертей мене лікують,

Щойно воскресивши.

Рани захлинаються,

Ранами гноїться вечір,

Рани розсипаються,

Відвоювавши простір в порожнечі.

Рани знову у клубок згортаються,

Під обладунками грудної клітки

Ставлять стуком запитання:

"Звідки це все в тебе?! Звідки?!"

А я у відповідь мовчу,

В притулку тіла стигне серце,

В подобі каменя Сізіфового,

Що от-от з гори зірветься.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 105
( написати коментар )