На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

найбільш спокусливі місця незнайомки

Андрій Мирохович, 21.07.2017 року
Рецензія на твір «Дівчина з обкладинки» автора



похейтерствую на досугє.

у вишуканому купальнику, що наче зійшла з обкладинки гламурного журналу - ну, по перше, вишуканий купальник - воно мені як елегантні плавки - що автор має на увазі хз, да, взагалі-то, маю таку стійку підозру, що й автор не знає як воно. от, а гламурний журнал з дівчиною в купальнику на обкладинці - це плейбой чи що? а чо він гламурний? ну, відповіддю, маю підозру буде - мур-мур-мур, я люблю гламур.

Краплі морської води вкривали ледь засмагле дівоче тіло. - тобто, вона ось так мокра, німфою, швендяє пляжем, навіть рушника не має витертись? а обгоріти на сонці не боїться?

Вона настільки зненацька з'явилась з густої юрби відпочивальників, що я не встиг помітити, звідки і коли саме. - ага, тобто, автор ненав'язливо каже, що лг не дрімав у лежаку, а наполегливо зирив по цій густій юрбі відпочивальників, вдаючи з себе чи то рятувальника чи то навіть не знаю кого.

сонце нарешті виглянуло з-за хмар після двох довгих тижнів штормової негоди - ну нічоси сезон задався, я ти скажу. а в лг путівка на скіко часу була, а то 14 днів - вроді і є заїздом одним. но - у багатих жизнь другая.

зручно вмостилась горілиць поряд мене на двомісному лежаку - що, ось так, мокрою голою спиною на гарячу дошку? ну-ну, єсть єщьо женщіни в рускіх селеньях, воно, звісно, не коня на скаку, но - в гарящюю ізбу - норм порівняння.

гарна зачіска, зроблена, певно, переможцем міжнародних конкурсів перукарського мистецтва - ти гляди, ото загадка - вся мокра, вода стікає, а зачісці хоч би що. окремо доставляє, що - аж тут увагу звернув - дівча на пляж навіть капелюшка не взяла, ох, як би сонячний удар не одержала, валнуюсь, як то море, з якого вона вилізла. так розумію, її день спланований так - прокидається, бере купальник і бігом до перукаря, а потім зразу ж купатись. ну, що, вірю, я не станіславський, я вірю.

грудей з гострими сосками, наполовину прикритих дорогою матерією - хм, так розумію, ліфчик був без цього вульгарного поролону. ну, питання, чого в положенні лежачи груди стриміли вгору (ну, як інакше б соски роздивився) - ну, такоє, я б на імплантанти казав, але їх не рекомендують під сонце підставляти, ну, візьмемо, що дівчина геть юна і груди не те, щоб невеличкі, а дуже невеличкі. дорогою матерією - не інакше, як фофудья, ну, це ж не може бути банальний шовк - ну, чого б тоді автор на ціні акцентував.

прикипів поглядом до низу купальника, точніше, до широкої ущелини між його краєм і впадиною животика, за якою, найпевніше, і приховувались найбільш спокусливі місця незнайомки. - о! низ купальника - то певно плавки, але - ну, так розумію, що дівчина взяла плавочки на кілька розмірів більші необхідного - ну, чого б то інакше між ними і животом ущелина була? ну і да - точно, фофудья (ну, така парча з золотим шиттям) - це твердий матеріал, того й плавки стоять таким ніби дзвоном, що між животом і ними ущелина ціла, хехе, великий каньон.

оце - найпевніше - викликало гордість за лг - ну да, світ непевний, квір всякий, он ходять, кажуть - не тільки гендер є ідеологічним конструктом, а й стать - да, може бути, що в тої німфи в плавках взагалі плоско, як в пупса пластмосового, того - найпевніше. да, і того ж у множині, більше як одне (одна?) - найспокусливіші місця - ібо, народ скаже, як зав'яже - або пусто, або густо.

наче володіючи шостим чуттям - інтуїцією? ну да, жінкам вона не притаманна, чого там, швидше в собак, да, того - наче. ну дійсно, де ж б то німфа ця мокра могла запідозрити, що чел з сусіднього лежака (двомісного, кстаті, так що він від неї за 15 см, на, на віддалі долоні) дивитиметься на неї - ну чого, он, небо яке блакитне, сонце яке сліпуче, море шумить, хтось там пахлаву продає, та вражень як в луврі - є на що подивитись і без нежданої сусідки.

ладна, весь цей діалог коментити сенсу нема (ну, хіба технічно описати - мої-я-мій-я-моє-я), а так то це парафраз відомого курортного анекдоту

"- до тебе чи до мене

- ну, якщо ти аж так вагаєшся, то краще не треба"

тут автор пішов другим путьом, хехе, певно думає, що це і є геппіенд. да нє, геппіендом тут є "ми, прихопивши з собою одяг, швидко покинули пляж" - ну, це ж і загадка тексту - ось, чий саме одяг прихопила ця дівчина, яка явилась лг у виді венери з піни морської - тобто, в купальнику і краплях води?

*осьо це - найбільш спокусливі місця незнайомки - омг, це настільки пошло, що навіть "ледь засмагле дівоче тіло" - ну, цілком стерпно, ну, штамп, ну, банальний, але ж он римують люди очі-ночі, і нічо

Читати коментарі (8)
Рейтинг Оцінили Переглянули
3 Mr. Grey , Лариса Пугачук , Артур Томський. 167
( написати коментар )
Mr. Grey
2017-07-21 14:33:36

Андрію, здається, це твоя чи не найкраща рецензія до моїх творів - найвеселіша так точно - я двічі перечитував і обидва рази сміявся практично на протязі всього твого тексту :)

дякую за веселі підказки! :)

(відповісти)
Андрій Мирохович
2017-07-25 08:17:52

ну, такоє - хейтерство воно взагалі доволі виграшна стратегія

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-09-17 19:58:04

Ви змінили твір не тільки в місцях "критичних"), додали загадковості. Люблю, коли твір змінюється разом з життям, він тоді живим чується.

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-07-30 18:17:33

люблю таке викривання недоліків, без нудьгарства менторського

ще більш подобається реакція Грея

(відповісти)
Mr. Grey
2017-07-31 11:19:47

:)))

(відповісти)
Mr. Grey
2017-07-31 11:21:48

ага, геть непередбачувана реакція - замість того, аби з'їсти критика без солі і перцю, автор сміється разом із критиком над собою - таке жодному Гоголю не снилось )))

(відповісти)
Лариса Пугачук
2017-07-31 12:27:15

це стосуэться тiльки хорошого критика i адекватного автора

(відповісти)
Mr. Grey
2017-07-31 16:18:07

а це надзвичайна рідкість у наш час войовничих графоманів і злющих тролів-критиканів ))

(відповісти)
( написати коментар )