На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Самотність

Роман Миронов, 27.07.2017 року



Самотність – це те, що мені притаманне,

Гранатно пульсує, є також ти.

Самотність у ніжності втомленій тане

І позволяє барвисто цвісти.

Сріблисто проходить життя й незворотньо,

За пасмами зріє небо твоє.

Повільно відходить від тебе самотність,

Життя ще не знає, чим воно є.

Життя не пізнало ще, чим воно буде,

І як із ним бути – вирішиш ти.

Взаємності жар переповнює груди,

Самотність пройде: ти спалиш мости.



27.07.2017

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 43
( написати коментар )