На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Створення Людини (2). Між днем шостим і сьомим.

Анатоль, 09.08.2017 року



Розповідь Духа про Світ до Великого Вибуху.

- Почекаю поки їхні ананаси з бананами позасихають без дощу, - вирішив Ягве. - А тоді поговоримо!

Гуляючи по тверді небесній Він з задоволенням і злорадством уявляв Свою майбутню зустріч з людьми...

Раптом Ягве побачив Духа. Той ходив з заклопотаним виглядом, час від часу тупав ногою об Твердь і щось вичисляв в умі, задираючи голову.

- Ти ще не спиш? - Здивувався Ягве.

- Та щось не спиться. Провіряю міцність Тверді Небесної. Треба розрахувати на коли будильник заводити.

- А Ті... сплять?

- Без задніх ніг!

- Це добре. Йшов би й Ти уже, а то Ви добре натрудились.

- Так, цілих шість днів без відпочинку!

- Ну, шість днів роботи за цілу вічність неробства не так вже й багато.

До речі, а чим Ви займались всю вічність до цього і чому раптом вирішили створити Світ?

- Ти не повіриш, але шість днів тому не було і Нас, а не тільки Світу.

- Як це? А що ж було?

- Була якась Ідеальна 12-вимірна Світобудова.

- І Вона існувала вічність?

- Сама вічність була закута в Ній. Бо обидва часові виміри були в Ній замкнуті. Як і інші 10.

- Це був Єдиний Бог? Чи Бог і Світ в одній упаковці?

- Це все, що було.

- І що ж сталось?

- Сталась якась катастрофа. Тріснули зразу 4 Суперструни Світобудови

Світобудова втратила замкнутість і стала нестабільною.

Якби 2 чи 3 Струни, то ще б якось могло пронести, затягнутись, розсмоктатись... а чотири... це була справжня катастрофа.

Прийшлось запустити процес інфляції для заповнення розриву матерією.

Але виникла загроза зхлопування цього розриву, що могло б знищити і решту Світобудови.

Добавили в розрив Чорну Енергію. Вдалось так-сяк застабілізувати ситуацію.

Світобудова розпалась на два Світи, розділені Твердю Небесною.

Наш, Божий, семивимірний, замкнутий і той, з розірваними чотирма вимірами, матерією і Чорною Енергією.

Добре, що не тріснула друга часова Струна. А то Наш, Божий Світ став би неможливим.

А так ще нічого, терпимо. Ну розпався Єдиний Бог на Світ і Триєдиного Бога.

Так навіть цікавіше. Адже Світ став непередбачиваним.

Ну, в найближчі кільканадцять мільярдів років Тверді Небесній і Нашому Світу нічого не загрожує, але далі...

- Так Ви - семивимірні осколки, уламки колишнього Єдиного дванадцятивимірного Бога - Світобудови?

А Я тоді хто? - Запитав Ягве. - Як Я появився?

- Ти - продукт викривлення симетрії слабих взаємодій, - хіхікнув Дух.

- А Ти - продукт Великого Пшику. Але чому слабих взаємодій? Я ж теж бог, я ж не матеріальний.

- Так, Ти теж бог, ти належиш Нашому, Божому Світу, але залежиш від того, матеріального.

- Це як?

- Ти - наводка, наслідок поляризації Божого Світу Чорною Енергією матеріального світу.

Якби раптом той матеріальний світ з розірваними вимірами зник (хоч це і неможливо), то Тебе б не стало в Нашому замкнутому семивимірному.

- Ясно. Тобто Я - Бог повязаний з матеріальним світом. Повязаний Чорною Енергією.

Звучить символічно. Мені подобається...

Щось забалакались Ми з Тобою. До речі, а скільки часу пройшло на землі, поки ми тут говорили?

- Ох багато! Їхній розірваний часовий вимір настільки по масштабу відрізняється від Нашого!

Те, що в нашому часі було кілька днів в них мільярди років пройшло. Так що за кілька хвилин, що Ми розмовляємо, там...

Ягве не дослухав і швидко кудись побіг.

Дух знизав плечима, завів будильник і пішов спати.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 51
( написати коментар )