На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Запалила маяк

Юлія Таборовець, 30.08.2017 року



Запалила маяк і пішла.

Бачиш світло в безкраїм морі?

Доторкнуся до твого чола

Своїм серцем крізь час і простори.

Ти дороги згубити не смій!

І вітрила здіймай щоб жити!

В синіх горах на місяць нічний

Я вовчицею буду тужити.

Залишуся на прірві лісу,

На скелистому сірому краї.

І… лишилась… А хто б не лишився?!

Місце вовка не в морі, - а в зграї!

Я по ночам дивитимусь вслід

Надлюдським диким поглядом звіра.

Ти полюбиш і море, і світ!

В мене інша стихія – віра.

Підіймай… Підіймай вітрила!

Лиш на схилі далеких років

Не спиняйся, знайди в собі сили!

Коли чутимеш тугу вовків.

Читати коментарі (1)
Рейтинг Оцінили Переглянули
5 Kрабаt , Оксана Трохименко , Ігор Стожар , Борис Смиковський , Роман Миронов. 85
( написати коментар )
Роман Миронов
2017-09-06 00:29:49

Класно так )

(відповісти)
( написати коментар )