На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Мури

Шон Маклех, 11.09.2017 року



«Вічності ти передав, що вічне

А землі, що земне…»

(Богдан-Ігор Антонич)

За мурами осіннього ранку

Я – палій Залізного Дому*

Запалюю пожежу світанку

Після буття ставлю не крапку – кому,

Несу в торбі новел ротації,

De morte post scriptum:

Хмар білих пухкі асигнації

Ave – торішньому листю,

Ave – років намисту,

Ave – м’яким килимам моху,

Ave – богам ранкового холоду!

Сьогодні зелені пагорби

Я складаю в мішок аґоній,

Я співаю: «Gloria!»

Забутому сну фантасмагорій,

Я співаю готичним замкам: «Neo!»**

І хочу, щоб двері нового дня

Відкривали бджоли (гудуть),

Кам’яних вуликів неоліту (грядуть) –

Менгірів – знаків, дольменів – порталів.

Хочу аби

Над черепицями старих селищ галів

(Вибачаюсь, народу Фір Болг***)

На островах Арран (мій борг)

Сліди доби:

Чорними блискавицями

Серпокрилими птахами**** летіло Neo –

Словами-лицями

Словами буття.

Чи то забуття…

Примітки:

* - ну, скажімо Залізний Дім підпалив не я, а король Ірландії Лабрайд Лонгсех (часи правління 379 – 369 роки до нової ери) – як тільки його не називали: і Лабрайд Мореплавець, і Лабрайд Вигнанець, і Лабрайд Заброда… Залізний Дім підпалив саме він, а от пожежу світанку… Це моя робота. Щоденна. А те, що я палій Залізного Дому – це я так сказав – для красного слівця.

** - хочу щоб все нині починалось на «нео»: неоліт, неоген, неон, неоантропос - неогомо, неохронос і неохорос.

*** - це був народ, що поклонявся Болгу – богу блискавки. Те, що це був «народ мішків» - злий наклеп. Мій борг перед Ірландією – писати про людей минулих епох. Хто ж про них напише, якщо не я…

**** - біля замку Грануайл – замку королеви піратів Грайнне ні О’Майлле в графстві Мейо є колонія птахів чорних серпокрильців. Як приходить літо вони літають там чорними блискавицями…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 46
( написати коментар )