На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Талер сновидь

Шон Маклех, 12.09.2017 року



«Та ось вже дзвенить

на ристалищах світу

карбований талер сновидь.»

(Пауль Целан)

Інколи в снах моїх кольорових,

Що прибиті іржавим цвяхом

До стіни тесаної деревяної

Старого ірландського шинку,

Мені часом мариться,

Що хмари - це просто помилки,

Одруківки бородатого Бога-поета,

Писані лебединим пером

В книгу високого синього неба.

Ми варимо трунок

З чорних краплин ночі

(І то не у снах)

П’ємо з білих горняток ковтками:

Так п’ють божевілля

Художники шахових дошок

З білих горняток,

Ліплених з сонячних днів,

Опалених Агні-хотаром

(Таки посередником).

Рудобородий король

З очима кольору трав

Здіймає ірландський прапор

Над зруйнованим замком -

Свою мрію лишає останній твердині

Королівства загиблого Томонд*.

А ти, Маргарито,

(Так називав я тебе

У снах-палітрах казкових)

У долонях зігріла прощання,

Коли йшов на війну чергову

За свободу Ірландії.

На ту саму з якої вернусь

Тільки спогадом.

Примітка:

Звичайно не Томонд, а Туадмуман (ірл. - Tuadhmhumhain). Томонд я написав, щоб читачам було зрозуміліше...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 тиха вода. 49
( написати коментар )