На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Човни, в яких ми пливемо

Шон Маклех, 12.09.2017 року



«Усі човни речей, човни життів

Поснули в тісних обширах землі,

Нечутно - легкий подих дому...»

(Ів Бонфуа)

Човни, в яких пливемо в невідомість:

Вони такі легкі, і навіть легковажні,

І кожна річ стара: горнятко, чайник,

Годинник, окуляри, мешти, плащ, оливо -

Це все човни: на хвилях океану часу

Ми капітани й моряки, рибалки й маяки,

І пливемо без карти і без лоцмана,

І навіть без весла, хоча... Насправді:

Вітрила з нетривкого льону - прозорого,

І кидаємо ятір в безодню синю часу

І в каламуть годин, хвилин заплаву,

Хоча не ту витягуємо здобич,

І не сріблястих лускоплавців, а почвар:

Химерних виродків чужих і тьмяних снив.

Якби ж то кожен дім, якби ж то кожна хата

Була материком або хоча б землею

Незнаною, чи островом, де спочивають ноги

Від хитавниць буття човна,

Від присмаку солоного вітрів,

Від холоду свинцевих хвиль,

Від мороку глибин,

Від втомлених очей матросів,

Від прихистку вітрів - вітрила...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
1 тиха вода. 23
( написати коментар )