На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Холод i простiр

Шон Маклех, 16.09.2017 року



«Крізь гілки берези – розрослися за двадцять літ –

Дивлюсь на море Ірландське з вікна хатинки…»

(Шеймус Гіні)

Джозефу Броду. Щиро.

Пам’ятаєш, Джозефе,

Як ловили ми хвіст кентавра

В лагуні брудній Венеції масок?

Пам’ятаєш, Джозефе,

Холодний вітер Гіпербореї,

Не блаженної – злої,

З деревами, з яких вміють тесати хрести

(Тільки хрести)

Люди з чорними тінями?

І море – тему для афіш-есеїв

І місце почвар?

І книгу товсту слів пошматованих

Мови сасанех,

І мушлі, позбирані для віршів

Мішками

Не на цьому березі, а на химерному –

Тріасовому і

Ти говорив, що час - це холод,

Не знаю чому,

Без пошани

Ти мислив про Час і про вічність,

Зневажав басилевсів

І писав, що холод поцінований простором.

Тобі снилися сни про зиму й мороз,

І смак журавлини не остогид:

Тільки не нашої,

Не журавлів,

Не ірландської.

Джозефе!

Ти хотів, щоби тіло твоє – одяг цей

Поховали в прозорості.

Джозефе…

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 51
( написати коментар )