На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Вогненний лелека

Шон Маклех, 18.09.2017 року



«Вогненний лелека дзьобає

зі свого гнізда

в’язкі тіні ночі…»

(Федеріко Гарсія Лорка)

Вогненний лелека

На тіні дитинства нашого постріхованого

Крилом-полум’ям,

А жаби шматочками ночі

У вологі наші спогади,

У сутінки минулого

Неіснуючого-небувалого,

Холодні, як серце годинника,

Банькуваті, як вірші митника.

Вогненний лелека

Поселився на дереві Сонце,

Мостить гніздо зі зламаних компасів,

Що вказували напрямок

З минулого у майбутнє,

Вогненний лелека

Дзьобає, все що лишилося,

Змушує нас забувати,

Чи повірити, що то все вигадка –

І будинки, що стриміли дороговказами,

І вулиці, що вели-приводили

До дверей, що скрипіли-відчинялися,

І люди, що липкий мед радості

Пили краплями, а горе відрами,

Вогненний лелека

Яке він дитя-свічку принесе

У цей світ дерев’яної темряви?

У це селище людей-мокроступів?

Дитя вогню!

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 50
( написати коментар )