На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Знайомство з Чудіком... *)

YASIA , 22.09.2017 року



Хочу познайомити вас з Чудіком..*)

Дорога обіцяла бути довгою… настрій був піднесений, так як чекала мене невідомість, пригоди та нова робота. А за вікном , а за вікном … Ох і краса. Моя країна, просто дивовижна. Бог приділив особливу увагу їй.

Зупинка. Він. Погляд… Мабуть більшого і не потрібно було. Не знаю чому , але від нього повіяло такою щирістю , добром і здавалося, що ми вже знайомі , та і він такий рідний, свій.

Перші розмови. Знайомство . І от виявляється він має кохану і вже заручений. Мене це ані трохи не здивувало , так як він дійсно хороша людина. Кожного разу коли він розповідав про неї, а це було досить часто, я просто захоплювалася ним . Він так змінювався, його очі світилися, тембр голосу був спокійним та приємним і завжди була мила, щира посмішка. Як же сильно він її кохає. Я вперше зустрілася з хлопцем котрий так шаленіє від своєї коханої. Вона має пишатися ним.

Минуло небагато часу , як я помітила , що ми дуже схожі , от

дійсно , дуже . Наче він то я тільки в іншому тілі. Я розуміла , що мені хочеться більше проводити з ним час , просто говорити про життя. Ми мали на це час , але він ще той хлопець , з характером . Ні , я не залицялася до нього і не намагалася сподобатися йому, я просто хотіла говорити з ним. Він часто ігнорував мене . Я з розумінням відносилася до цього , та мене наче магнітом тягло до нього . Не знаю як цей стан пояснюють в медицині, хоча дуже то цікаво . А він до речі медик і можливо знає відповідь)

От , ми і стали друзями . Мені завжди було цікаво його слухати, частіше це були кумедні випадки з його життя .

Він слухає хорошу музику , дивиться цікаві фільми , а ще сімпсонів та квн . Часто в ньому я бачу себе . Інколи мене це навіть і лякало.. це ж так дивно… Ми такі різні та до божевілля схожі. Час з ним летів дуже швидко , мені завжди хотілося більше , більше , більше.. Він ніколи не ображає, завжди привітний та уважний до мене , це говорить про те , що він гарно вихований. Його батьки мають гордитися собою , вони умнічки. Дякую їм.

Я багато перейняла від нього. Поруч з ним я відчуваю комфорт, ми могли реготати до втрати пульсу , жартувати один з одного , і при цьому лишатися друзями . Між нами є лінія яку не він , не я не перетинаємо. Ми розуміємо наше становище , ми ж реалісти.

А у нього блакитні очі, а ще він танцює. Він кумедний, він рідний… Інколи мені здається, що він як то якийсь вірус… Одного разу я не бачила його цілий день, у мене була ломка, не хватка чуда.

Я вже так звикла до нього , його дурнуватого сміху, коментарів , вечірніх посидінь, приколів , а особливо до його погляду. Не можливо відвести очей. Поруч з ним я стала більш розсудлива, спокійна та відважна.

Згадала як ми вечором прогулювалися і він запитав : «- а слабо вибігти на піщану гору ?» я і секунди не замислювалася над відповіддю . І ми , як дурники бігли догори набравши повні кросівки піску. В ці хвилини я відчувала забуття. Мені було весело , я була щаслива. Мабуть той вечір один із найкращих у моєму житті.

Це знайомство наповнило мене життям . Не знаю , що я відчуваю до нього і що він …Та знаю одне , останнє , я попрошу , щоб він пообіцяв ( що ми ще зустрінемося).

(скорочено)

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Олесь Червоний , _25_. 79
( написати коментар )