На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Вихід

Ірина Парамбуль, 23.09.2017 року



Я відчуваю, як ти покидаєш мене,

Виходиш з кожним видихом і словом,

Жестом, звуком, запитанням,

Знаком оклику і згустком меж,

Виходиш, ніби випадковим

Вторинним проявом пожеж:

Тимчасовими синцями,

Рум’янцем майже вічним,

До неможливості затертими рубцями,

Сміхом і сльозами,

Поцілунком,

З рук – обіймами,

Виходиш з нервами,

А інколи, коли я сплю, – спокійно.

Ти виходиш з мене так

Як місто виходить з-під влади туману.

Я колись тебе кохала так,

Що це коханням назвати замало.

Ти виходиш з мене усюди,

І виходиш з мене роками,

Висловленими зовсім на інші теми

– думками,

Виходиш знову почуттями

Вже до іншої людини

З мене час тебе вичавлює,

Вишкрябує із кожної шпарини.

Ти відцвітаєш в сивині волосся,

Ти восени засмагою зійдеш,

Ти виходитимеш з мене і наосліп

Мою нещасну душу, ніби посаг забереш.

Літо 2017 р.









Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 62
( написати коментар )