На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Золотий Вік людства (сценарій Апокаліпсису) 2.

Анатоль, 26.09.2017 року



- Що там в мене сьогодні за планом?- Спитала Дая швидше за звичкою, бо свій план на сьогодні вона добре знала.

- В 6.50 підйом.

В 7.00 пробіжка.

В 7.45...

- Проїхали,- перебила Дая, - давай сніданок.

- Яка кухня?

- Давай "здоровя 7".

Появились голографічні зображення різних страв. Дая погортала зображення, понюхала і вибрала собі кілька, виділивши пальцем. Можна було вносити свої зміни в страви, чи складати свої рецепти, але сьогодні їй було не до того.

- Перебір по калоріям 37%, по білкам 18%, по жирам 24%. Недобір по клітковині 18%, по калію...- почав оцінювати Даїн вибір ангел.

- Ладно-ладно, в мене сьогодні день важкий, зайві калорії мені не зашкодять.

- Можу запропонувати більш збалансований вибір.

- Іншим разом, замовляй те, що я вибрала.

Рухом пальця ангел відіслав замовлення. Насправді то ніякого руху для цього не потрібно, адже ангели мають прямий звязок з Системою.

- Поки прийде сніданок підберемо мені одежу на передачу.

- Пропоную таке...

Появились рухливі голографічні зображення Даї в різних одежах.

- Не те. Сьогодні ж ювілей. Революції. Української. Хочу одягти щось в українському стилі.

З безмежної памяті Системи випливли зображення елементів українського одягу різних часів. Вони примірялись до зображень Даї.

- Не те. Я хочу не класичну вишиванку і віночок, а в інтерпретації сучасних дизайнерських напрямків.

Дая розглядала як би вона виглядала в українському одязі на сучасний манер.

- Сніданок,- сказав ангел.

- Почекає.

Нарешті вона відібрала кілька варіантів.

- Якою я тобі більше подобаюсь?

- Оце, не роздумуючи сказав ангел.

- А як тобі цей варіант?

- Теж добре.

- Ну, тоді виберу третій,- сказала Дая. Не тому, що він їй більше подобався, а щоб не було за рекомендацією ангела.

- Замовляй.

Дая взялась за сніданок. Всі страви були свіжоприготовленими, смачними, з апетитними запахами, виглядали дуже натуральними. Дая прекрасно знала, що ні мясні, ні рибні, ні молочні продукти не є тваринного походження, що вони виготовлені зі спеціально сконструйованих бактерій, водоростей і рослин. Але це не псувало їй апетиту. Навпаки, вона навряд чи могла б їсти, знаючи, що то вбита тварина.

- Я запросила на передачу Степана і Шелу. Звяжись з їхніми ангелами чи нічого не змінилось, чи вони прийдуть.

Підготуй для мене короткий огляд їхніх поглядів, позицій, щось нестандартне з їхніх виступів і рекомендації мені, про що їх запитати. Подивись де сьогодні в місті буде людно, я там хочу невеличке експрес опитування зробити. Будеш знімати.

- Думаю, людно як і завжди - на березі, в парках біля озер,- сказав ангел.

- Їдемо на беріг.

Вони зайшли в капсулу ліфта і сіли в крісла. Появилось зображення міста. Дая протягнула руку до узбережжя, воно збільшилось, стало детальнішим, на ньому можна було розрізнити людей. Провела рукою вздовж берега, намагаючись знайти місце, де більше людей і вибрала точку призначення. Дая відчула, як прискорення втискує її в крісло, яке розвертається в потрібному напрямку при зміні курсу чи сповільненні.

Через хвилину були вже на березі.

Місто було невеличке, 15 кілометрів в діаметрі, всього на 10 мільйонів людей. Не рахуючи робів і ангелів.

Як і інші міста воно плавало в океані. Кілька десятків підводних поверхів займали системи життєзабезпечення - енергетичні установки, транспортні комунікації, виробничі сектори. Дая ніколи там не була. То царство робів.

Надводна частина міста призначалась для життя людей. Крім власне житлових багатоповерхових приміщень, різних розважальних закладів і атракціонів значну частину міста займали ліси, парки, гори, струмки, водоспади, озера... Така собі земля в мініатюрі.

Ніякого видимого транспорту в місті не було. Переміщуватись можна було пішки чи в ліфті. Кабінки ліфтів були скрізь, навіть в лісах і горах.

Сідаєш вдома в ліфт, вказуєш куди тобі, і максимум за хвилину на місці. Ліфт опускається в комунікаційну зону, переміщується куди треба і піднімає на поверхню в заданому місці. Подібним чином доставляються і замовлення з виробничих зон, їжа, одяг чи інші необхідні предмети.

Є, звичайно, і літаючий транспорт для особливих ситуацій, але особливі ситуації трапляються не часто.

Ще був ранок, сонце ще не пекло, але на березі було вже багато людей. Одні сиділи під невисокими екзотичними деревами, схожими на пальми, які давали широку тінь, інші загоряли чи купались в океані. Деякі катались на дельфінах, акулах і якихось морських драконах. Вони були, звичайно ж, спеціальні, зі зміненим генотипом, дружелюбні і грайливі. Задачею яких було не лише розважати людей, а й рятувати в разі чого.

Хоча купатись було цілком безпечно. Підводна частина міста простягалась в океан на триста метрів далі надводної, створюючи штучне дно. По її периметру був барєр. Тож трьохсотметрова прибережна зона океану була цілком контрольованою і безпечною.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 26
( написати коментар )