На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Золотий Вік людства (сценарій Апокаліпсису) 4.

Анатоль, 27.09.2017 року



Вони зайшли в найближчу кабінку ліфта, що була тут на березі. Появилось зображення міста. Дая за звичкою підняла руку і зупинилась в нерішучості. Вона не знала де саме знаходиться цей парк.

- Парк пророків,- сказала вона.

На зображенні міста появилась зелена точка, яка швидко розрослась в зображення парку. Дая вказала на центральну частину парку. Менше ніж за хвилину вони були на місці. Якраз біля інформаційної колони.

"Наживо і без фанери",- побачила девіз парку. Інформаційна колона (не рахуючи кабінок ліфту) була в цьому парку єдиним предметом цивілізації.

В даний момент виступали 63 пророки. Дая подивилась їх рейтинги. Найрейтинговішим був Шакйа Мунні. Даї здалось, що вона десь вже чула це імя. Рейтинг Степана був посередній.

- Куди підемо, до Мунні, там натовп найбільший, чи Степана провідаємо?- спитала Дая.

- Думаю слухачі Степана краще інформовані про Революцію 20-20,- відповів ангел.

- Ну, тоді пішли до Мунні, Степана лишимо на крайній випадок, як стратегічний резерв.

Вони направились до сектору 23, де проповідував Мунні. По дорозі попадались невеличкі групки слухачів малорейтингових пророків. Пророки виступали на невеличких підвищеннях, намагаючись завоювати увагу слухачів своїми ідеями, ораторським мистецтвом, гумором, своєю поведінкою чи екстравагантним виглядом. Виступати потрібно було лише особисто, поміщати голографічні записи своїх виступів чи застосовувати іншу апаратуру не дозволялось. Такі дії карались зниженням рейтингу.

Сектор 23 Дая помітила здалеку по великому натовпі. Дая чомусь не подивилась зображення Мунні в інформаційній колоні і тепер намагалась уявити собі його.

"Напевне якийсь індус аскетичного виду, сидить в якійсь неймовірній позі і навчає людей істинам, недоступним непосвяченим",- думала Дая.

Але дійсність перевершила її уяву. Шакйа Мунні виявився великим товстенним чоловіком в золотистій широкій тозі, що сидів, здавалось, на своєму величезному животі. Чоловік був з бородою, світловолосий, напевне швед чи норвежець.

Він сидів з заплющеними очима, всі навколо уважно дивились на нього. Було тихо, тільки на протилежному боці натовпу чувся голос якоїсь жінки.

- Це і є Мунні?- спитала Дая якогось чоловіка, що стояв поряд. Чоловік нічого не відповів, напевне не почув.

- Що він робить?- спитала Дая, легенько штовхнувши чоловіка. Чоловік здивовано глянув на Даю.

- Самадхі,- сказав він і став знов уважно дивитись на товстуна.

- А коли він проснеться?- продовжувала допит Дая.

- Бодхісатва пробудився ще дві з половиною тисяч років тому.

- А коли він почне говорити?- поцікавилась Дая. Чоловік глянув на Даю як на якусь інопланетянку, що раптом зматеріалізувалась перед ним.

- Він вже все сказав ще тоді, архатам,- видно було, що чоловіку важко чути таке невігластво, але він старався стримуватись, щоб не погіршувати собі карму.

- А Ви що тут робите?- не відставала Дая.

- Бодгі,- видавив з себе чоловік і демонстративно перевів погляд на Мунні, даючи зрозуміти, що розмова закінчена.

- Якісь вони тут всі неговіркі, ніби сонні,- пожалілась Дая ангелу.

- Зосереджені на духовному пробудженні,- пояснив той.

- З того краю якась жіночка більш говірлива, пройдемо до неї.

Нарешті вони побачили ту жінку. Вона була теж в золотистому, але, на відміну від Мунні була худою, чорнявою, схожою на циганку чи індуску. Вона не стояла на місці, як решта, а ходила серед натовпу, по периферії і голосно говорила:

- Він повернувся в цей світ страждань по своїй волі, приніс себе в жертву задля вас, щоб розірвати нескінченний цикл кармічних реінкарнацій, щоб вивести вас з цього кола страждань в Нірвану, в Атман, в Вічне Ніщо. Кожен день з ним - це новий оберт колеса Дгарми. Його вчення - це не просто знання і розуміння, г'яна і праджна, не просто мудрість, це шлях, Махаяна, великий шлях порятунку. Він відкрив для вас цей шлях своєю жертвою. Вам вже не треба для досягнення Бодгі, духовного пробудження слідувати Закону Дгарми, обмежувати себе в усьому, збільшуючи свої страждання. Він взяв ваші страждання на себе, він виконав Закон за вас. Вам залишається лише прийняти його дар. Віра і відданість, відданість і віра - це все, що потрібно для Пробудження, Просвітлення і Звільнення.

- А Ви хто?- спитала Дая жінку,- яке маєте відношення до Шакйа Мунні?

- Я деві Марга, голос Бодхісатви. Через мене йде Знання, Розуміння і Мудрість. Але Просвітлення, Пробудження і Звільнення йде тільки через нього, відповіла жінка, не збавляючи голосу і не зупиняючись.

- Щось він не схожий на індуса-аскета,- сказала Дая.

- Бодхісатва вирвався з циклу кармічних перероджень, не кармою визначається його теперішня інкарнація, а ним самим. Цим Благословенний показує нам, що нема єврея чи елліна, нема індуса чи шведа, нема брахмана чи кшатрія, нема аскета чи обжори, всі ви - лише піщинки вічного Атмана. І кожен тепер отримав шанс вирватись з циклу страждань і злитись з Вічністю.

- А чого стоять тут ці люди?- спитала Дая.

- Бодхісатва вчив,- чи то відповідала на питання Даї, чи то продовжувала свою промову деві Марга,- що всі складні речі недовговічні, тож треба наполегливо прагнути до власного звільнення, і слідувати треба не за лідером, а за вченням. І він дав Дгарму, Вчення і Закон. Але чи багато людей, слідуючи Дгармі, змогли звільнитись за ці тисячі років з циклу перероджень і смертей і досягнути Нірвани? Одиниці. Тому й повернувся Благословенний в цей світ, щоб своєю жертвою відкрити широку дорогу до спасіння. І кожен день, проведений з ним, звільняє від одного кармічного переродження.

- Тож все-таки недостатньо віри і відданості, а треба кожен день тут вистоювати, щоб наблизити своє Звільнення? Непоганий метод накручувати пророку рейтинг,- сказала Дая. - Чи насправді це Ви - пророк, а він,- Дая кивнула в бік Мунні,- лише інвентар?

- А безбожникам і єретикам Звільнення не бачити як своїх вух, череда страждань, смертей і перероджень до все нижчих форм буття чекає їх,- продовжила деві Марга не змінюючи голосу,- бо невірні погляди, недоброзичливість, образи, брехня, сварки, безглузді розмови - такі ж самі важкі гріхи як і вбивство, крадіжка, користолюбство, ненависть, жадоба, ілюзії і сексуальні збочення. Це навіть гірше ніж гріхи, це - невмілі вчинки, що погіршують карму.

Лише очищений від цієї скверни розум здатен бачити справжню суть речей, а не їхній ілюзорний прояв...

Раптом порив вітру припідняв з землі золотисту тогу Мунні і закинув її край Мунні на коліна. Стало зовсім тихо, замовкла навіть деві Марга. Всі побачили, що тога була єдиним одягом Мунні і сидів він не в позі Лотоса, а на низенькому деревяному стільчику. Шакйа Мунні навіть не ворухнувся. Що в нього справді добре виходило - це спати сидячи. Деві Марга мовчки підійшла і поправила тогу.

- Готова посперечатись, що цей епізод значно посилить віру присутніх,- сказала Дая ангелу. - Сьогоднішній день їм треба зарахувати за дві реінкарнації. Та й рейтинг пророка завтра буде відсотків на 15 вищим. Деревяний стільчик - це таки справжнє чудо, де ще таке побачиш.

А в деві Марги язик підвішений,- продовжила Дая після деякої паузи,- умудряється і на питання реагувати і проповіді не припиняти. І все продумано. Поки більш "просвітлені" в центрі натовпу споглядають живого "Пробудженого" вона "просвітлює" нових на периферії.

Ну що ж, тут все ясно, пішли Степана провідаєм, ти не памятаєш в якому він секторі?

- В тридцять четвертому.

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 24
( написати коментар )