На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Полювання на залiзних мамонтiв

Шон Маклех, 01.10.2017 року



«Ай!

(В печерах уже люди

засвітили світло).

Ай!»

(Федеріко Гарсія Лорка)

У залізних печерах

Люди запалюють світло

(але стає

тільки ще більш темніше,

бо ще більше коле око

Оця Пітьма),

Вечір чорною фарбою

Розмальовує світ дикунів.

У кожній малій печерці

Кожен мисливець джунглів

Таки кам’яних,

(Чи то, даруйте,

Степів холодних,

Бо Льодовикова ера

Таки не хоче завершитись)

Запалює синій вогник,

І смажить шматочки здобичі.

Завтра вони знову

Будуть вершити танці -

Таки свої - ритуальні,

Таки оті - одвічні,

Будуть просити бога

Повелителя полювання

Дарувати велику здобич -

Великого й залізного мамонта.

А темрява все густішає...

А морок таки сповнює

Те, що колись назвуть

Оці троглодити-мисливці

Душею...

Примітки:

Хотів написати замість «мамонтів» слово «мамутів», але подумав що ніхто не зрозуміє. Даруйте мені за це. Більше так робити не буду. Буду писати так як пишеться....

Ще примітка - серед дикунів теж трапляються поети. Але їхні родаки розглядають їх лише як об’єкт для жертвоприношень.

Даруйте мені, друзі, я думав за вікном середньовіччя почалося, воно ні - в головах у деяких «людей» кам’яний вік - і то палеоліт...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 38
( написати коментар )