На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Чотири годинники чорний, бiлий, золотий, зелений

Шон Маклех, 04.10.2017 року



«Жасмину цвіт і свіжо вбитий бик.

Поміст без краю. Мапа. Зала. Арфа. Рання.»

(Федеріко Ґарсія Лорка)

Мої чотири годинники –

Поводирі сліпих лабіринтами часу,

Чотири металевих якоря,

Що чіпляються за намул простору

(Пливи, кораблику, пливи!)

Чи то чотири вітрила

У мого корабля-тіла,

У цьому океані Часу.

(Плинь, течіє, плинь!)

Чорний: відмірює мені тінь,

Її шлях короткий-обрубаний

У темну хату Ніщо.

Білий: нагадує зозулясто

Про день, що минає,

Про день неминучий,

Про день прийдешній,

Про день забутий.

Золотий: це на руці сонце

Кричить-нагадує: ти ще є,

Мій господарю чи то супутнику,

Не йдеш ти, а існуєш

Разом з оціма хвилинами.

Зелений: він тоді зупиниться,

Як останній явір на землі-хуторі

Всохне,

І з його серцевини легкої

Труну витешуть

Для пісняра останнього...

Читати коментарі (0)
Рейтинг Оцінили Переглянули
0 44
( написати коментар )