На першу сторінку
 
РеєстраціяЗайтиВідновити доступ
ЛітКлуб лого
всі твори проза поезія інше рецензії форум автор

Біля моря

Ірина Парамбуль, 07.10.2017 року



Мій друже,

Що тобі розповісти?

Я напишу, хоча тобі це все й байдуже,

Як зачинає літо осені сліди,

Як я пишу ще вірші, але так – якось не дуже.

Я розповім тобі про те,

Як підніжжя берегів штурмують хвилі,

Як сонце пам’ять розморожує і дні,

Де ми з тобою грілись під одним з його прицілів.

Як починається відплив,

І в душі піщаною пустелею лягає накип –

Там немає слів, ні звуків, ні птахів,

Ні розділових знаків.

Про те, як осінь вже прийшла

І римами мені стріляє в скроні,

А тебе нема ніде – немає за гудками

Жодного із телефонів.

Про те, як ти залишився зі мною все ж,

Як прядивом самотності чорніючим ростеш.

Як я живу, якось тобою відхворівши,

Як регочуть піною шторми моїх чотиривіршів.

Як ми всі йдемо, не знаючи куди,

І що приходимо завжди на кладовище,

Як мовчать самотні вулиці, де ми жили –

Ті вулиці, які ти назавжди залишив.

Як у твоєму серці, хлопчику мій, чутно шум прибою,

Як сонце наголосом цілить над твоєю головою,

Як незабаром всі спочинемо ми на морському днищі,

Заснемо літніми загравами, якорями в тиші.

Читати коментарі (6)
Рейтинг Оцінили Переглянули
2 Mr. Grey , Kрабаt. 50
( написати коментар )
Роман Миронов
2017-10-10 17:09:13

Тяжко мені щось сказати на рахунок цього вірша.

 

Жаль, що нема коментарів і оцінок. Була б ясніша картина.

(відповісти)
Ірина Парамбуль
2017-10-10 17:56:33

А ти що - орієнтуєшся лише на інших і не маєш своєї власної думки? Якщо  в тебе неоднозначні враження - то це нормально. Просто з твоїх слів виходить, що якби тут було 5 позитивних коментарів, то ти також похвалив  би цей вірш, а якби навпаки - було б багато критики, то ти б теж приєднався до неї, слідуючи за натовпом.

(відповісти)
Роман Миронов
2017-10-16 10:03:55

Скажу так: мені не подобаються твої нові вірші, але подобаються старі. Так що таке.

(відповісти)
Ірина Парамбуль
2017-10-16 11:33:20

 та ок)

(відповісти)
Mr. Grey
2017-10-11 05:47:52

Вірш класний, але кода надто депресивна.

 

(відповісти)
Ірина Парамбуль
2017-10-11 15:01:03

дякую) 

 не знаю, для мене - це не депресняк, а швидше - ніжний смуток. Може колись доросту до того, щоб писати  щось більш життєствердне)

(відповісти)
( написати коментар )